Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
19 червня 2014 року справа №805/4446/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Гайдар А.В.,
судді: Арабей Т.Г., Чебанов О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4446/14 за позовною заявою управління пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області до відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4446/14 в задоволенні адміністративного позову управління пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області - відмовлено. (арк.справи 31-33)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - управління пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 45-49).
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.07.2013 року управлінням пенсійного фонду України в м. Дружківці прийнята вимога № Ф 41 про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління ПФУ в м. Дружківці боргу в розмірі 4010,30грн.
13.09.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ДВС Дружківського МУЮ прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 39749508 про примусове виконання вимоги № Ф 41, виданої управлінням пенсійного фонду України в м. Дружківці, про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління ПФУ в м. Дружківці боргу в розмірі 4010,30 грн.
Згідно Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
У відповідності до статті 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження по виконанню вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці від 26.03.2014 року № Ф 41 про стягнення боргу в примусовому порядку з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на загальну суму 4010,30 грн., ніяких заходів щодо виконання зазначеної вимоги, передбачених ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не здійснювались.
Але, відповідно до матеріалів справи 11.01.2014 року державним виконавцем прийнята постанова про арешт всього майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. З метою виявлення відкритих рахунків та джерел отримання доходів боржником, крім підприємницької діяльності, до ДПС України 13.09.2013 року спрямовані запити, але згідно відповідям від 16.09.2013 року встановлено, що у ОСОБА_2 відсутні рахунки та інші джерела отримання доходів. 11.01.2014 державним виконавцем були повторно спрямовані запити до ДПС України, згідно відповідям від 13.01.2014 року відсутні рахунки та інша джерела отримання доходів.
З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем здійснювався вихід за адресою мешкання боржника, про що складено відповідний акт. Крім того, з метою виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення, 11.01.2014 року державним виконавцем зроблені запити до реєстраційних служб. Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нерухомого майна, за боржник майна не зареєстровано.
Також 11.01.2014 року до віллу РЕР ДАІ з обслуговування м. Краматорська та Дружківки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області спрямована постанова про арешт нерухомого майна. Згідно відповіді відділу РЕР ДАІ за боржником зареєстрований транспортний засіб КРАЗ 6510, ДНС НОМЕР_1, на який постановою державного виконавця був накладений арешт.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання бездіяльності Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міськрайонного управління юстиції.
Стосовно позовних вимог Управління про зобов'язання державного виконавця вчинити виконавчі дії направлені на стягнення боргу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в цій частині з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 11 Закону № 606 визначені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження. Отже, реалізацію таких прав державний виконавець здійснює за власним розсудом відповідно до вимог закону та згідно змісту виконавчого документу.
За таких умов судовий захист прав стягувача у виконавчому провадженні не може полягати у визначенні судом та зобов'язанні судовим рішенням державного виконавця здійснювати певні виконавчі дії, які він повинен здійснювати відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4446/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4446/14 - залишити без змін.
Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А.В.Гайдар
Судді Т.Г. Арабей
О.О. Чебанов