Головуючий у 1 інстанції - Мозговая Н.А.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
18 червня 2014 року справа №805/14715/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Гайдар А.В.,
судді: Компанієць І.Д.,
Шальєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання Крамської С.О.,
за участю
представника відповідача ОСОБА_6 (згідно довіреності)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/14715/13-а за позовом Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 6800 грн., -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/14715/13-а адміністративний у позові Головному управлінню Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 6800 - відмовлено. (арк..справи 76-78)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - Головне управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. (арк. справи 81-84).
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 29 травня 1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (арк. справи 22) та присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Як платник податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач зареєстрований у Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що не спростовується сторонами і не є спірною обставиною.
Позивачем стосовно відповідача винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 23 березня 2013 року за № 050496-3518-21-66 в розмірі 6800 грн. Дане рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та вручено адресату 23.03.2013 року. Проте, винесене рішення не було виконано суб'єктом господарювання в передбачені законом строки.
На підставі адміністративної справи Гірницького РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, в якій зафіксовані порушення з боку ОСОБА_5 (продавець в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльність) ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) із змінами і доповненнями.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» за порушення вимог ст..15-3акону, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів розмірі 6800 грн.
Згідно ст..15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Постановою КМУ від 2 червня 2003 № 790 був затверджений Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених ст..17 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», який визначає механізм застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Пунктом 3 Порядку передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
За порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ст.. 17 Закону).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, законодавцем було встановлено, що в разі коли контролюючий орган діє на підставі ст.54 Податкового кодексу України, такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.
При цьому, в п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.
Разом з тим колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Такий принцип є універсальним при розгляді податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Водночас, необхідно враховувати, що незалежно від дефектів форми податкового повідомлення-рішення з визначення грошових зобов'язань за фінансовими санкціями за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на такі повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.
Тому приписи ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду можуть застосовуватись лише в частині, що не суперечить Податковому кодексу України.
Таким чином, передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, а своєчасно не сплачені суми повинні стягуватись в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу.
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
З аналізу наведених норм виплаває, що податковим органом не виконано приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України в частині не надіслання відповідачу податкової вимоги.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/14715/13-а- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по адміністративній справі № 805/14715/13-а- залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 23 червня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А.В.Гайдар
Судді І.Д.Компанієць
В.А.Шальєва