Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
18 червня 2014 року справа №812/2276/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Лях О.П.,
суддів: Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 812/2276/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" звернувся до суду з позовом до " до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги вмотивовано безпідставністю висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2013 року за № 180/12-10- 15/32082194 від 20.03.2014 про порушення п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2013 року у розмірі 663887 грн.; занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за листопад 2013 року у сумі 40722 грн. та по декларації за грудень 2013 року у сумі 122611 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками документальної позапланової виїзної перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2013 року, складено акт №180/12-10-15/32082194 від 16.12.2013, за висновками якого ТОВ "Укрзалізничпром" порушено п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2013 року на 1437000 грн.; занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за листопад 2013 року у сумі 40722 грн., по декларації за грудень 2013 року у сумі 122611 грн., по декларації за грудень 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку, у розмірі 663887 грн. (а.с.11-24).
На підставі акту перевірки №180/12-10-15/32082194 від 20.03.2014 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення: №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-10).
Висновок про порушення ТОВ "Укрзалізничпром" п. 198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, ст.200 Податкового кодексу України та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за листопад 2013 року податковим органом зроблено у зв'язку із тим, що ТОВ "Укрзалізничпром" до складу податкового кредиту за листопад 2013 року включено суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.07.2013. (а.с.19-20).
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України .
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, за якими отримано податкову накладну від 31.07.2013, надано договір, укладений між "НВЦ "Трансмаш" та ТОВ "Укрзалізничпром" від 30.08.2012 (а.с. 111-114), специфікації до договору від 30.08.2012 (а.с.115), платіжні доручення (а.с. 167-192), товарно-транспортні накладні та накладні (а.с.85-109)
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушення позивачем норм п.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно п. 198.2 ст.198, п.200.1, 200.2 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України під час включення до податкового кредиту за листопад 2013 року суми податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.07.2013, яка отримана ТОВ "Укрзалізничпром" у листопаді 2013, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних. (а.с.67-82).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а потому підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 812/2276/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 812/2276/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.П. Лях
О.А. Нікулін
С.В. Жаботинська