Справа № 755/14075/14-к
Ухвала
підготовчого судового засідання
"02" червня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100070001912 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, студентки університету ОСОБА_5 , не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України надійшло до суду 27.05.2014 року.
Ухвалою суду від 30.05.2014 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі положень ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки вона добровільно звернулася до лікувального закладу з метою лікування від наркоманії. При цьому, остання беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті обставин.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченої підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, враховуючи те, що остання добровільно проходить лікування в лікувальному закладі від наркоманії, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч. 4 ст. 309 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12014100070001912 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2014 року та пояснень учасників процесу, 21.03.2014 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_4 з наміром на придбання наркотичного засобу для власного вживання направилась на автотранспорті на Ленінградську площу, що в м. Києві, де зустрілась з наглядно знайомим чоловіком на ім'я ОСОБА_6 , у якого, за грошові кошти у сумі 700 грн., придбала наркотичний засіб канабіс, який сховала у правий карман своєї чорної жилетки, чим розпочала незаконно зберігати при собі наркотичний засіб, та в подальшому направилась до будинку АДРЕСА_3 .
У той же день, 21.03.2014 року, близько 22 години 00 хвилин, коли остання продовжувала знаходитись по вул. Райдужна 4, в м. Києві, була зупинена працівниками міліції та доставлена до ТВМ №2 Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Г.Гонгадзе 8, де під час проведення поверхневого огляду у ОСОБА_4 з правої кишені жилетки виявили та вилучили 5 (п'ять) згортків із фольги з сухою речовиною рослинного походження зеленого кольору.
Згідно висновку експерта № 565х від 01.04.2014 року: «надані на дослідження подрібнені речовини рослинного походження, зеленого кольору (об. 1-5), є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Маса канабісу ( в перерахунку на суху речовину) відповідно становить 1,94 г (об.1), 1,77 (об.2), 1,98 г (об.3), 1,94 г (об.4), 1,53 (об.5). Загальна маса канабісу ( в перерахунку на суху речовину) становить 9, 13 г (об.1-5)».
Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечним наркотичним засобом.
При кваліфікації дій обвинуваченої, суд враховує, що відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16, далі - Постанова) регламентовано, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством. Злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій.
Таким чином, на підставі наведеного та з урахуванням визнавальної позиції обвинуваченої у вчиненому кримінальному правопорушенні, яка не оспорювала фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу, без мети збуту.
В свою чергу, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України регламентовано, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
Аналогічні правові підстави та порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності регламентовані ст. 44 КК України.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
З п. 23 Постанови випливає, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
З положень п. 24 Постанови слідує, що за змістом норм, передбачених частиною 4 статті 307 та частиною 4 статті 309 КК, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
З довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 750569 від 02.06.2014 року слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить лікування у відділені «денний стаціонар» з 02.06.2014 року по теперішній час з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання каннабиноїдів синдром залежності.
За таких обставин, суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні було встановлено безумовні обставини регламентовані ч. 4 ст. 309 КК України, які дають достатні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки вона дійсно страждає на наркоманію, потребує лікування від неї, добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування, а не ухилялася в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин (кримінальне правопорушення), у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, а провадження закриттю.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені стягненню з обвинуваченої не підягають.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 372, 395 КПК України, ст.ст. 44, 309 КК України, суд -
Клопотання обвинуваченої - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження № 12014100070001912 внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.03.2014 року (судове провадження - № 755/14075/14-к, № 1-кп/755/496/14), відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12014100070001912 унесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.03.2014 року - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
С у д д я: ОСОБА_1