13 червня 2014 року м. Київ справа № 875/46/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Юрченко В.П.,
Суддів Веденяпіна О.А.,
Шведа Е.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною,-
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною залишено без розгляду, оскільки строк звернення до суду на оскарження бездіяльності Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) пропущений.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та вирішити питання відповідно до вимог чинного законодавства.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що постанову ЦВК від 29 травня 2014 року вона отримала 2 червня 2014 року, відповідь ЦВК від 5 червня 2014 року щодо оскарження постанови від 29 травня 2014 року, вона отримала 7 червня 2014 року. З таких підстав вона не пропустила строк на оскарження постанови від 29 травня 2014 року.
Представник ЦВК в запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення питання, правомірно застосовано положення частини шостої статті 172 та частини п'ятої статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
20 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулась зі скаргою до ЦВК.
ЦВК було надано відповідь листом від 21 травня 2014 року № 21-30-2031 з роз'ясненням порядку подання скарги повторно у встановленому законом порядку, яку позивач отримала 26 травня 2014 року відповідно до наданої нею власноручно розписки.
З позовом позивач звернулась до суду першої інстанції 9 червня 2014 року, що підтверджується відтиском штемпелю вхідної кореспонденції суду.
Частиною шостою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Згідно з частиною першою статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних із виборчим процесом, та наслідки їх порушення визначені статтею 179 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини другої цієї норми Закону строки, встановлені статтями 172 - 177 Кодексу адміністративного судочинства України, обчислюються календарними днями і годинами.
Днем подання позовної заяви, відповідно до частини п'ятої статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України, є день її надходження до відповідного суду.
Згідно з пунктом 8.1.1. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2013 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З урахуванням того, що відповідь ЦВК надана 21 травня 2014 року, отримана позивачем 26 травня 2014, а позовна заява в суді першої інстанції зареєстрована лише
9 червня 2014 року, то позивачем пропущено п'ятиденний строк звернення до суду з позовом.
Доводи позивача про те, що нею при оскарженні постанови не пропущено строк є безпідставними, так як в даному випадку предметом оскарження є бездіяльність ЦВК, яка була допущена 21 травня 2014 року.
Отже, з підстав вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду відповідає нормам процесуального права, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Згідно із частиною першою статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 172, 176, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2014 року по справі № 875/46/14- без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: