Дата документу 12.06.2014
Справа № 334/4807/14-к
Провадження № 1-кп/334/375/14
12 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ч.1 ст. 213 КК України,-
В період часу з початку березня 2014 року по 16 травня 2014 року, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне здійснення операцій з брухтом чорних металів, без державного реєстру, не маючи на те спеціального дозволу (ліцензії), одержання якої передбачено законом, у порушення вимог Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 року в редакції від 16.11.2000 року, Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01.06.2000року, а також Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 року, які встановлюють кваліфіковані, організаційні, технічні та інші вимоги із заготівлею і переробкою металобрухту, перебуваючи на території гаражу, розташованого по АДРЕСА_2 , незаконно здійснював прийом брухту чорних металів, для подальшої здачі невстановленим особам за більшою ціною.
Так, 16 травня 2014 року приблизно о 09 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , не маючи на те спеціального дозволу, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись в вищезазначеному гаражі, скупив у ОСОБА_5 5 кілограм брухту чорного металу, за ціною 1,6 гривень за кілограм, за що останній отримав грошові кошти в сумі 8 гривень.
Крім того, в ході проведеного обшуку території зазначеного гаража, розташованого по АДРЕСА_2 , був виявлений та вилучений брухт чорного металу вагою 965 кілограмів та металеві терези розраховані на зважування ваги до 1000 кілограмів.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 213 КК України, тобто здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації, або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якої передбачено законодавством.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з угодою про визнання винуватості від 28 травня 2014 року, укладеною між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014080050001952, та обвинуваченим ОСОБА_4 , просить затвердити укладену угоду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву прокурора, пояснив, що він дійсно здійснював незаконні операції з брухтом чорних металів, не маючи на те спеціального дозволу, повністю визнає свою винуватість і просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю і беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України в обсязі обвинувачення. Підписанням цієї угоди сторони погодили покарання за ч.1 ст. 213 КК України у виді громадських робіт терміном у сто годин.
Під час судового засідання обвинувачений стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст. 213 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім того, обвинувачений підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час досудового розслідування він скарг на слідчого чи прокурора не подавав.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам ст.472 КПК України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Під час судового засідання на підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 суд переконався, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження вищевказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, в якому він визнав себе винуватим і вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженням судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України, а також що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбаченні в угоді.
Суд вважає, що погоджене сторонами угоди покарання у виді громадських робіт терміном у сто годин, відповідає вимогам закону.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 469, 472, 473, 474 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 травня 2014 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014080050001952 від 10.05.2014р., укладену між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт терміном у сто годин.
Речові докази, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 : металеві терези - повернути власнику ОСОБА_4 , брухт чорного металу вагою 965 кг. - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30-ти днів з дня його проголошення:
- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя: ОСОБА_1