Рішення від 05.06.2014 по справі 701/110/14-ц

Справа №701/110/14-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого-судді - А. І. Костенка

при секретарі - В. І. Околіті

розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Маньківська селищна рада Маньківського району Черкаської області, служба в справах дітей Маньківської районної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до відповідачів з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має зареєстроване місце проживання в квартирі АДРЕСА_1. Житлова площа в даній квартирі закріплена за позивачкою згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 30.07.2002 року № 154 у зв'язку з тим, що позивачка, будучи неповнолітньою дитиною, залишилась круглою сиротою і дане рішення прийнято з метою забезпечення її житлових прав. Позивачки батько ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 27 років в смт. Маньківка, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 13.10.1994 р., актовий запис № 84 від 13.10.1994р. Позивачки мати ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 41 років в смт. Маньківка, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 26.03.2002р., актовий запис № 24 від 26.03.2002 р. 02.05.1982 р. між матір'ю позивачки та ОСОБА_2, у Подібнянській сільській раді Маньківського району Черкаської області було укладено шлюб, актовий запис № 1. Згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14.06.1989р. вказаний шлюб розірвано. Тобто, шлюб позивачки матері з батьком був другим, до цього мати перебувала у першому шлюбі з ОСОБА_2 Під час перебування матері в першому шлюбі, її чоловік ОСОБА_2, згідно протоколу № 6 загальних зборів від 23.06.1984р. був прийнятий в члени житлово-будівельного кооперативу "Маньківський". Даний кооператив було створено для будівництва житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. В подальшому, в цьому будинку проживали мати та батько позивачки, позивачка та її звідний брат по матері ОСОБА_3, син ОСОБА_2 Після смерті позивачки батьків, згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 28.03.2002 р. № 40, опікуном позивачки було призначено бабусю позивачки ОСОБА_7 30.07.2002 р. виконавчий комітет Маньківської селищної ради прийняв рішення № 154, яким закріплено за позивачкою право на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1. Також, прийнято рішення направити копію рішення в Маньківську державну нотаріальну контору для оформлення заборони на здійснення будь-яких угод щодо відчуження даної квартири. Також, прийнято рішення Уманському об'єднаному бюро технічної інвентаризації не оформляти технічну документацію на квартиру АДРЕСА_1 без дозволу опікунської ради Маньківської селищної ради. З часом позивачка досягла повноліття, вступила на навчання до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, який закінчила у 2013 році. Після закінчення навчання 01.10.2013р. позивачку прийнято на посаду молодшого спеціаліста зі страхування до ТОВ "Єф Сі Ай Компані", м. Київ. Нещодавно, після того як позивачці повідомили в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про необхідність забезпечення позивачку житлом як особу-сироту, позивачка дізналась про обставини того, що право власності на квартиру, у якій вона зареєстрована та в якій закріплено за позивачкою право на проживання, не зареєстровано ні за позивачкою, ні за позивачки матері. У зв'язку з цим позивачка почала відшуковувати будь-які документи, які мають відношення до квартири. Крім вищевказаних документів стосовно закріплення за позивачкою житлової площі, опікунства, позивачка віднайшла квитанції-ордери, які підтверджують, що позивачки мати сплачувала кошти-внески за квартиру в житлово-будівельний кооператив "Маньківський". Згідно довідки ЖБК "Маньківський", яка видана була ОСОБА_7, опікунові, вартість квартири АДРЕСА_1, виплачена станом на 25.12.1992 року в сумі 8184 крб, 04 коп. по цінам 1987 року. При цьому, згідно цієї довідки, членом кооперативу являється ОСОБА_2 Оскільки формальним членом кооперативу являється ОСОБА_2, він у даній справі є відповідачем, позивачки брат ОСОБА_3, як спадкоємець їх матері визначений відповідачем № 2. Позивачка є спадкоємицею за законом своєї матері, користується і опікуєтьсяь вказаним нерухомим майном, протягом усього часу ніхто ніяких претензій щодо прав власності на майно не пред'являв. Однак, такий стан невизначеності у реально-формальному стані володіння майном при відсутності зареєстрованого власника перешкоджає здійсненню права власності, не дає змоги здійснювати утримання майна, загрожує його пошкодженню, призводить до зростання заборгованості по комунальних платежах. Позивачка не являється зареєстрованим власником майна, технічна документація на майно відсутня, до пред'явлення позову вона не має можливості, ні виготовити технічну документацію, ні замовити технічне обстеження квартири, в зв'язку з чим позивачка змушена звертатись до суду з даним позовом.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічною позовною заявою до відповідачки про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На підставу своїх вимог спирається на те, що він є членом житлово-будівельного кооперативу "Маньківський", розташованого за адресою по АДРЕСА_1 у якому йому видано ордер. Членські та інші необхідні внески за дану квартиру позивачем внесено у повному обсязі. Разом з тим, оскільки в зазначену квартиру як член сім'ї вселилась дочка його колишньої дружини - відповідач по справі ОСОБА_1, а її мати та батько померли, рішенням Виконавчого комітету Маньківської селищної ради № 154 від 30 липня 2002 року за нею, як неповнолітньою особою, було закріплено право на проживання у даній квартирі до досягнення повноліття із забороною відчуження на цей час. Оскільки батьки відповідача померли, рішенням Виконавчого комітету Маньківської сільської ради № 40 від 28 березня 2002 року відповідачу, яка була на той час неповнолітньою, було призначено опікуна ОСОБА_7, проживаючої по АДРЕСА_2. Звернувшись до суду із первісним позовом, ОСОБА_1 надала до суду докази того, що впродовж останніх декількох років вона змінила своє місце проживання та фактично навчалась у м. Києві де отримала вищу освіту і на даний час проживає і працює також у м. Києві згідно наказу про прийняття її на роботу в ТОВ "Еф Сі Ай Компані" за № 66 від 27.09.2013 року згідно записів у її трудовій книжці.

Згідно ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття, що і змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечував проти його задоволення та підтримали зустрічний позов.

Представники третіх осіб: Маньківської селищної сільської ради та Служби у справах дітей Маньківської районної державної адміністрації в судовому засіданні позов визнали та заперечували проти задоволення зустрічного позову.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має зареєстроване місце проживання в квартирі АДРЕСА_1. Житлова площа в даній квартирі закріплена за позивачкою згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 30.07.2002 року № 154 у зв'язку з тим, що позивачка, будучи неповнолітньою дитиною, залишилась круглою сиротою і дане рішення прийнято з метою забезпечення її житлових прав. Позивачки батько ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 27 років в смт. Маньківка, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 13.10.1994 р., актовий запис № 84 від 13.10.1994р. Позивачки мати ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 41 років в смт. Маньківка, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 26.03.2002р., актовий запис № 24 від 26.03.2002 р. 02.05.1982 р. між матір'ю позивачки та ОСОБА_2, у Подібнянській сільській раді Маньківського району Черкаської області було укладено шлюб, актовий запис № 1. Згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14.06.1989р. вказаний шлюб розірвано. Тобто, шлюб позивачки матері з батьком був другим, до цього мати перебувала у першому шлюбі з ОСОБА_2 Під час перебування матері в першому шлюбі, її чоловік ОСОБА_2, згідно протоколу № 6 загальних зборів від 23.06.1984р. був прийнятий в члени житлово-будівельного кооперативу "Маньківський". Даний кооператив було створено для будівництва житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. В подальшому, в цьому будинку проживали мати та батько позивачки, позивачка та її звідний брат по матері ОСОБА_3, син ОСОБА_2 Після смерті позивачки батьків, згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 28.03.2002 р. № 40, опікуном позивачки було призначено бабусю позивачки ОСОБА_7 30.07.2002 р. виконавчий комітет Маньківської селищної ради прийняв рішення № 154, яким закріплено за позивачкою право на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1. Також, прийнято рішення направити копію рішення в Маньківську державну нотаріальну контору для оформлення заборони на здійснення будь-яких угод щодо відчуження даної квартири. Також, прийнято рішення Уманському об'єднаному бюро технічної інвентаризації не оформляти технічну документацію на квартиру АДРЕСА_1 без дозволу опікунської ради Маньківської селищної ради. З часом позивачка досягла повноліття, вступила на навчання до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, який закінчила у 2013 році. Після закінчення навчання 01.10.2013р. позивачку прийнято на посаду молодшого спеціаліста зі страхування до ТОВ "Єф Сі Ай Компані", м. Київ. Нещодавно, після того як позивачці повідомили в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про необхідність забезпечення позивачку житлом як особу-сироту, позивачка дізналась про обставини того, що право власності на квартиру, у якій вона зареєстрована та в якій закріплено за позивачкою право на проживання, не зареєстровано ні за позивачкою, ні за позивачки матері. У зв'язку з цим позивачка почала відшуковувати будь-які документи, які мають відношення до квартири. Крім вищевказаних документів стосовно закріплення за позивачкою житлової площі, опікунства, позивачка віднайшла квитанції-ордери, які підтверджують, що позивачки мати сплачувала кошти-внески за квартиру в житлово-будівельний кооператив "Маньківський". Згідно довідки ЖБК "Маньківський", яка видана була ОСОБА_7, опікунові, вартість квартири АДРЕСА_1, виплачена станом на 25.12.1992 року в сумі 8184 крб, 04 коп. по цінам 1987 року. При цьому, згідно цієї довідки, членом кооперативу являється ОСОБА_2 Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Позивачка не надала суду доказів того факту, що вона протягом десяти років відкрито та безперервно володіє нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1, а тому підстав для визнання за позивачкою права власності на дану квартиру за набувальною давністю суд не вбачає і в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо зустрічного позову в якому позивач ОСОБА_2 просить визнати відповідачку ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, то в задоволенні даного позову слід відмовити, виходячи з наступного: як стверджує позивач за зустрічним позовом відповідачка ОСОБА_1 надала до суду докази того, що впродовж останніх декількох років вона змінила своє місце проживання та фактично навчалась у м. Києві де отримала вищу освіту і на даний час проживає і працює також у м. Києві згідно наказу про прийняття її на роботу в ТОВ "Еф Сі Ай Компані" за № 66 від 27.09.2013 року згідно записів у її трудовій книжці. А тому на цій підставі він вважає, що вона втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 на підставі ст. 107 ЖК України, згідно якої у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Як встановлено в судовому засіданні і дані обставини ніхто із сторін не оспорював після смерті відповідачки батьків, згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 28.03.2002 р. № 40, опікуном позивачки було призначено бабусю позивачки ОСОБА_7 30.07.2002 р. виконавчий комітет Маньківської селищної ради прийняв рішення № 154, яким закріплено за позивачкою право на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1. Після досягнення повноліття ОСОБА_1 поступила на навчання до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, який закінчила у 2013 році. Після закінчення навчання 01.10.2013р. позивачку прийнято на посаду молодшого спеціаліста зі страхування до ТОВ "Єф Сі Ай Компані", м. Київ.

Згідно ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Після смерті відповідачки батьків, згідно рішення виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 28.03.2002 р. № 40, опікуном позивачки було призначено бабусю позивачки ОСОБА_7 30.07.2002 р. виконавчий комітет Маньківської селищної ради прийняв рішення № 154, яким закріплено за позивачкою право на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1. Після досягнення повноліття ОСОБА_1 поступила на навчання до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, який закінчила у 2013 році. Після закінчення навчання 01.10.2013р. позивачку прийнято на посаду молодшого спеціаліста зі страхування до ТОВ "Єф Сі Ай Компані", м. Київ. Відповідачка не вибувала на постійне місце проживання до іншого населеного пунку або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 58-63, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 328, 344, 392 ЦК України, ст. ст. 71, 107 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Маньківська селищна рада Маньківського району Черкаської області, служба в справах дітей Маньківської районної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

Суддя А. І. Костенко

Попередній документ
39273715
Наступний документ
39273717
Інформація про рішення:
№ рішення: 39273716
№ справи: 701/110/14-ц
Дата рішення: 05.06.2014
Дата публікації: 23.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Маньківський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність