"05" червня 2014 р. м. Київ К/9991/68302/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
при секретарі судового засідання Кошелєві С.В.
з участю представників сторін :
відповідача - Новицький М.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Інтерплит Надвірна» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Інтерплит Надвірна»
до відповідача Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012р., закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Інтерплит Надвірна» (далі Товариство) про визнання протиправним та часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012р.
Не погодившись з ухвалами судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що спір не може бути розглянуто в судах адміністративної юрисдикції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. закрито провадження у справі на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, тобто в зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. З висновками суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 2442 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В постанові Верховного Суду України від 16.09.2008р. у справі №61-624во07 викладено наступну правову позицію :
«Відповідно до статті 1 Закону "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) АМКУ є державним органом зі спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає в забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, що відповідає ознакам суб'єкта владних повноважень, наведеним у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.
Закон №2210-III містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення порядку захисту в суді суб'єктом господарювання прав, порушених органами АМКУ. З останнього питання спеціальними є норми процесуального законодавства, зокрема КАС, який уведено в дію з 1 вересня 2005 року, та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами органів АМКУ з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Статтею 60 Закону №2210-III встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Проте цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності КАС не може визначати підсудність справ із публічно-правових спорів за участю органів АМКУ.
З огляду на викладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності.
Оскільки у справі, що розглядається, позов пред'явлений у публічно-правовому спорі, є підстави для її вирішення у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України».
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є помилковими.
Відповідно до частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Інтерплит Надвірна» задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012р. скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз