"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/60961/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Усенко Є.А.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Станично-Луганської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області (далі - Селищна рада), третя особа: ОСОБА_3,
про визнання незаконними рішень, -
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування рішень Селищної ради № 2/12 від 27.04.2006 року (далі - Рішення № 2/12) щодо затвердження акту встановлення меж на АДРЕСА_1, НОМЕР_1 у смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області та № 2/7 від 27.05.2006 року (далі - Рішення № 2/7) про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на зазначену земельну ділянку та передачі її у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнання запису реєстрації державного акту на право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку від 2.06.2006 року та державного акту № 461947 від 2.06.2006 року на право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку недійсним; зобов'язання Селищної ради здійснити контрольні заміри зазначених земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та встановити межу між ними згідно з даними земельно-кадастрової документації БТІ.
18 липня 2011 року постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області, позов задоволений.
Рішення № 2/12 та № 2/7 визнані незаконними та скасовані; запис реєстрації державного акту на право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку від 2.06.2006 року визнаний недійсним; державний акт № 461947 від 2.06.2006 року на право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку визнаний недійсним; зобов'язано Селищну раду здійснити контрольні заміри земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які розташовані на АДРЕСА_1 та встановити межу між ними згідно з даними земельно-кадастрової документації БТІ.
25 серпня 2011 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанова Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 липня 2011 року змінена.
Провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання запису реєстрації державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку від 2.06.2006 року №010642300273 недійсним та в частині позовних вимог про визнання недійсним державного акту №461947 від 2.06.2006 року на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1 закрите.
Абзац 6 резолютивної частини постанови суду першої інстанції виключений.
В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Станично-Луганського районного суду, Луганської області, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 18.09.1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_2 придбала житловий будинок № НОМЕР_2, розташований на АДРЕСА_1.
14 січня 2006 року Селищна рада прийняла Рішення №19/6 щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо оформлення права приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, НОМЕР_1 у смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області.
27 квітня 2006 року Селищна рада прийняла Рішення № 2/12 щодо затвердження акту встановлення меж на АДРЕСА_1, НОМЕР_1 у смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області.
27 травня 2006 року Селищна рада прийняла Рішенням № 2/7 про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передачі її із земель Селищної ради у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Судом першої інстанції встановлено, що при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1, НОМЕР_1 у смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області був складений акт від 27.04.2006 року встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі.
Зазначений акт ОСОБА_3 отримала за відсутності погодження зі ОСОБА_2 меж суміжних земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,розташованих на АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 158 та ст. 159 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів зокрема щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. При цьому, у разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання - розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. У рішенні органу місцевого самоврядування повинен бути визначений порядок його виконання, це рішення необхідно передати сторонам спору у 5-денний термін з часу його прийняття.
Згідно з до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка (комплекс робіт, виконуваних для і визначення та відновлення меж земельних ділянок) включає зокрема погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Селищна рада у порушення ст. 198 Земельного кодексу України оскаржувані рішення прийняла без погодження меж земельної ділянки та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень
Суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги щодо визнання запису реєстрації державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку від 2.06.2006 року недійсним та про визнання недійсним державного акту №461947 від 2.06.2006 року на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1, оскільки зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив у зазначеній частині позовних вимог провадження у адміністративній справі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Селищної ради здійснити контрольні заміри земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які розташовані на АДРЕСА_1 та встановити між ними межу згідно з даними земельно-кадастрової документації БТІ, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що ці позовні вимоги є передчасними, оскільки провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та визнання державного акту про право власності недійсним підлягає закриттю.
Висновок суду апеляційної інстанції про зміну постанови суду першої інстанції є обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Усенко Є.А.