05 червня 2014 року м. Київ К/9991/73172/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Логвиненка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання неправомірними дій по відмові в наданні висновку щодо доцільності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367 згідно з листом від 25.10.2010 №59; зобов'язання видати висновок згідно з листом від 25.10.2010 №59 щодо доцільності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367; скасувати висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією від 21.12.2012 №574.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови в наданні висновку щодо доцільності продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367 згідно з листом від 25.10.2010 №59 мотивовано необґрунтованістю позиції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо подання позивачем неповного пакету документів для отримання зазначеного висновку.
Позовні вимоги в частині скасування висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією від 21.12.2012 №574 мотивовано тим, що відповідачем у зазначеному висновку вказано інші строки продовження, ніж заявлені позивачем.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.07.2010 між державним концерном "Туркменнефть" та ЗАТ "Альянс" укладено контракт №Т5-8-367 на поставку трубопровідного обладнання (засувок чавунних) на загальну суму 386 850,00 доларів США (п. 2.2 Контракту), згідно з яким продавець продає, а покупець купує на умовах DDU cт. Балканабад, Туркменістан (Інкотермс 2000) товари в кількості та по цінам згідно із специфікацією.
Контрактом передбачені два альтернативних способи оплати: після підписання контракту сторонами та реєстрації на Державній товарній біржі Туркменістану покупець відкриває на користь продавця безвідкличний подільний акредитив на загальну суму контракту або його частину згідно з "Уніфікованими правилами та звичаям для документарних акредитивів" в редакції 2007 року.
Згідно з пунктом 3.5 Контракту розкриття акредитиву буде відбуватися шляхом пред'явлення в банк Покупця наступних документів на російській та/або англійській мові: залізничні та/або авіа та/або автотранспортні накладні та/або морський коносамент з відміткою Державної митної служби Туркменістану BERILDI»(«Випуск дозволений») - 1 оригінал і 2 копії; рахунок-фактура (інвойс) на суму поставленого «Товару», підписаний «Продавцем»- оригінал і 2 копії; сертифікат або паспорт якості «Товару», виданий заводом-виробником -1 оригінал і 2 копії; сертифікат походження «Товару», виданий уповноваженим органом країни походження «Товару»- 1 оригінал і 2 копії; акт здачі - приймання «Товару», підписаний уповноваженими особами і завірений печаткою обох сторін в пункті призначення - 1 оригінал і 2 копії; сертифікат відповідності, виданий Головною Державною службою «Туркменстандартлари» - 1 оригінал і 2 копії; вантажна митна декларація Туркменістану з відміткою Державної митної служби Туркменістану BERILDI»(«Випуск дозволений») - 1 оригінал і 2 копії.
Строк дії акредитиву встановлюється 390 календарних днів з дати відкриття акредитива Банком.
Частиною другою пункту 3 контракту передбачено, що у разі попередньої поставки товару до відкриття акредитиву Покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 30 днів з моменту поставки товару, шляхом переказу коштів на рахунок Продавця вказаний в пункту 3.3. Контракту, з дати пред'явлення документів вказаних в пункту 3.5. Контракту, в банк Покупця (п. 3.6. Контракту).
Продавець зобов'язаний поставити товар протягом 360 календарних днів з дати відкриття акредитива.
На момент звернення до суду договір виконано частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку України щодо підготовки висновку про продовження строків розрахунків за вказаним контрактом.
Рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 09.11.2011 №4122-33/248 відмовлено у видачі висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією. Відмова мотивована тим, що умовами контракту не визначено чіткий строк розрахунків за поставлений товар, а саме: відсутня інформація щодо дати відкриття акредитиву; акт приймання-передачі «Товару»; сертифікат відповідності, виданий Головною Державною службою «Туркменстандартлары»; не визначений термін подання документів згідно з п. 3.5 і 3.6 контракту, що в свою чергу унеможливлює визначення терміну, необхідного для завершення розрахунків за контрактом.
Також, відповідачем зазначено, що у наданому пакеті документів відсутні матеріали, які підтверджують укладання контракту за результатами конкурсного відбору комерційних пропозицій (тендеру) по закупівлі МТР для потреб Державного Концерну «Туркменнефть», що не дає підстав віднести контракт до видів договорів, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у зв'язку з чим відмовлено в наданні висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" листом від 25.11.2011 №87 повідомило Мінекономрозвитку, що строк розрахунків за поставлений товар складає 30 календарних днів від дати надання документів, вказаних в пункті 3.5. контракту, всі документи товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" представлено до банку «Покупця», окрім акту здачі-приймання, який підписано ГК «Туркменнефть» та передано до банку «Покупця» тільки 15.11.2011 року, таким чином, згідно з пунктами 3.5. та 3.6. Контракту «Покупець» ГК «Туркменнефть» проведе взаєморозрахунки до 15.12.2011 року, у зв'язку з чим позивачем просив розглянути можливість щодо продовження строків розрахунків за контрактом до 15.12.2011 року та підготувати відповідний висновок.
21.12.2011 Мінекономрозвитку видало позивачеві висновок №574 щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією на термін з 08.12.2011 по 15.12.2011.
Вказуючи на протиправність відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків від 09.11.2011 №4122-33/248, а також необґрунтованість зазначення відповідачем у висновку від 21.12.2011 №574 періоду, на який продовження строки розрахунків, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" звернулось до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у видачі висновку позивачу від 09.11.2011 № 4122-33/248, а також правомірності висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експертною зовнішньоекономічною операцією від 21.12.2011 як таких, що прийнято (винесено) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Колегія суддів виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики
Частиною першою статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями визначений Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1409 (далі - Порядок).
Порядок видачі висновків та форма висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями затвердженні наказом Мінекономіки від 18.01.2008 року № 15 «Про затвердження Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями».
За змістом пункту 9 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями підставами для відмови у видачі висновку є подання резидентом документів з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку та невідповідність поданих резидентом документів законодавству.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:
складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;
засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову;
виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Пунктом 7 Порядку передбачено, що Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подано пакет документів, що не відповідає вимогам пункту 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, у зв'язку з чим відповідачем письмово повідомлено позивача про відмову у видачі висновку.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 вищевказаного Порядку, у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.
Згідно з пунктом 5 Порядку датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку. Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами розгляду додатково поданих позивачем документів відповідачем винесено висновок від 21.12.2011 щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією на термін з 08.12.2011 (дата реєстрації листа-звернення в Мінекономрозвитку) по 15.12.2011 (згідно з вимогою позивача).
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості визначення відповідачем періоду продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією.
Враховуючи зазначене, позиція судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у видачі висновку позивачу від 09.11.2011 № 4122-33/248, а також правомірності висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за експертною зовнішньоекономічною операцією від 21.12.2011 як таких, що прийнято (винесено) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, є обґрунтованою.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судами не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Альянс" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: