"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/384/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.12.2012р. у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Верхньобистрянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області
про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
6.11.2008р. до суду з позовом про визнання незаконними дій Верхньобистрянської сільської ради звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що він придбав майновий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташовано в АДРЕСА_1. Після набуття права власності ОСОБА_3 викупив земельну ділянку, що знаходиться під об'єктами нерухомості та намагався оформити документи для отримання земельної ділянки, яка розташована поряд з будівлями. При цьому позивач в якості авансової орендної плати перерахував відповідачу 5500грн. Проте рішенням відповідача від 6.08.2006р. відмовлено у наданні дозволу на оформлення договору оренди земельної ділянки. Вважаючи дії відповідача незаконними, ОСОБА_3 просив скасувати рішення сільради від 6.08.2006р. та зобов'язати відповідача повернути 5500грн.
Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2011р. позов задоволено частково : визнано незаконним та скасовано рішення сільради від 6.08.2006р.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.12.2012р. скасовано судове рішення місцевого суду та відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.
У своїх запереченнях відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що 26.11.2002р. ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, придбав комплекс будівель (кафе з готелем та профілакторій «ІНФОРМАЦІЯ_1»), розташований в АДРЕСА_1.
Відповідно до державного акту від 14.02.2005р. про право власності на земельну ділянку приватному підприємцю «ОСОБА_3» передано у власність для обслуговування кафе з готелем та профілакторієм «ІНФОРМАЦІЯ_1» 0,9030га землі по АДРЕСА_1.
Рішенням сільради від 6.08.2006р. №17 відмовлено ПП ОСОБА_3 у наданні дозволу на оформлення договору земельної ділянки біля санаторію площею 0,1623га та 0,25га охоронної зони джерел «Мінеральної води».
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачу передано у власність земельну ділянку, яка знаходиться під придбаними ним будівлями і необхідна для їх обслуговування, та відмовлено у переданні в оренду інших земельних ділянок.
Скасувавши постанову суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції послався на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах своїх повноважень та без порушень вимог чинного законодавства. При цьому, судом правильно застосовано норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та положення Земельного кодексу України, відповідно до яких питання, пов'язані з розпорядженням земель, що знаходяться у комунальній власності, відносяться до виключної компетенції органів місцевого самоврядування.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду та не дають підстав для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.12.2012р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз