"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/84940/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Заїка М.М., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням грошової винагороди за бойове чергування в розмірі 25% від посадового окладу з 01.12.2004р., зобов'язання Дніпропетровського обласного військового комісаріату надати ГУПФ України у Дніпропетровській області всі необхідні документи для нарахування пенсії.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2009р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010р., позов задоволено частково, зобов'язано ГУПФ України у Дніпропетровській області включити до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія позивача, грошову винагороду за бойове чергування у розмірі 25% від посадового окладу та здійснити нарахування та виплату пенсії з її урахуванням з 01.12.2004р. В задоволенні решти позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач - ГУПФ України у Дніпропетровській області, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (в редакції станом на час призначення пенсії позивачу) особам, які звільняються з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, надаються такі гарантії соціального захисту, зокрема, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", пенсії обчислюються, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення цих осіб за останньою штатною посадою перед звільненням (посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби, усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення) та премії.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (в редакції станом на час призначення пенсії позивачу) встановлено поширити дію пункту 6 статті 1 цього Закону на осіб, звільнених зі служби (померлих) після 1 січня 2004 року, пунктів 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12 цієї статті - на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України після цієї дати.
Правила виплати винагороди за бойове чергування передбачені наказами Міністра оборони України від 10.01.1995р. № 5 "Про введення в дію Інструкції про розміри і порядок виплати грошової винагороди за особливі умови служби військовослужбовцям військових частин і підрозділів, які несуть бойове чергування по протиповітряній обороні на території України" та від 05.03.2011р. №75 «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України».
Також пунктом 1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення.
До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади.
Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» винагорода за бойове чергування є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та згідно наказу Міністра оборони України від 09.11.2004р. №927 по особовому складу та наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2004р. №280 звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу з 30.11.2004р.
01.12.2004р. позивачу призначена пенсія згідно Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей».
У грудні 2005 року звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії з врахуванням винагороди за бойове чергування в розмірі 25% від посадового окладу, яку він отримував під час проходження військової служби, що в свою чергу підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2004р. №348.
Листом від 04.01.2006р. №ФД-104891 Дніпропетровський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у такому перерахунку.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що згідно положень Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 452 та наказу Міністра оборони України від 05.03.2011р. №75, отримувана позивачем винагорода за бойові чергування є складовою грошового забезпечення, а тому має бути врахована при обрахунку пенсії.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки винагорода за бойове чергування є додатковим видом грошового забезпечення, а тому відмова відповідача у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за бойове чергування в розмірі 25% від посадового окладу, яку позивач отримував під час проходження військової служби, є протиправною.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
В.І. Штульман