"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/40559/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Заїка М.М., Штульман І.В.,
секретар судового засідання - Василенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на публічній службі, -
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування розпоряджень заступника міського Голови - секретаря Київської міської ради від 30.11.2012р. №217 про його звільнення з посади директора КП по утриманню зелених насаджень Подільського району м.Києва та від 17.01.2013р. №10 про призначення на зазначену посаду ОСОБА_2 та поновлення на посаді директора КП по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.
Судами встановлено, що позивач працював на контрактній основі на посаді директора комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.
Розпорядженням заступника міського Голови - секретаря Київської міської ради від 30.11.2012р. №217 позивача звільнено із займаної посади 30.11.2012р. за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України).
В подальшому, розпорядженням заступника міського Голови - секретаря Київської міської ради від 17.01.2013р. №10 на посаду директора КП по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва призначено ОСОБА_2
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд виходив з того, що 30.11.2012р. між відповідачем та позивачем було досягнуто домовленості про звільнення останнього з роботи за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 КЗпП України з 30.11.2012р., що підтверджується письмовою заявою позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Поряд з тим, судами, в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обгрунтованості судового рішення, не було враховано та не дано правової оцінки доводам позивача щодо незаконності його звільнення з роботи в період перебування у відрядженні на що, серед іншого, позивач посилався в обгрунтування позовних вимог.
Крім того, судами не з'ясовано правовий статус позивача, зокрема, чи приймав він присягу державного службовця та чи перебуває він на державній (публічній) службі, що має значення для правильного визначення юрисдикції даної справи.
Посилання судів в цій частині на те, що юрисдикція адміністративних судів, серед іншого, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності є безпідставним, оскільки в даному випадку оскаржуване рішення відповідача не спрямоване на реалізацію ним владних управлінських функцій, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013р. у даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І. В. Штульман