"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/15237/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - ГУ МВС) України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - УДАІ ГУ МВС) України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що наказом начальника ГУ МВС України в Донецькій області від 16 серпня 2011 року №335 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ у запас за підпунктом «є» пункту 63 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення). Підставою звільнення став наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 20 липня 2011 року № 1584 та рішення кадрової комісії від 09 серпня 2011 року. Вважаючи своє звільнення незаконним та уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправними та скасувати накази ГУ МВС України в Донецькій області від 16 серпня 2011 року №335 о/с, від 29 липня 2011 року №1584, від 19 липня 2011 року №1499, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Скасовано накази начальника ГУ МВС в Донецькій області від 19 липня 2011 року № 1499, від 29 липня 2011 року № 1584, від 16 серпня 2011 року № 335 о/с. Поновлено ОСОБА_4 на посаді інспектора ДПС групи ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Старобешівського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області з 18 серпня 2011 року. Стягнуто з ГУ МВС в Донецькій області на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9216,64 грн. з обов'язковим відрахуванням податків і зборів.
У касаційній скарзі ГУ МВС в Донецькій області порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неправильно застосовано положення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут ОВС) та Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань, затвердженої наказом МВС України від 06 грудня 1991 року №552 (далі - Інструкція). Зазначає, що суд не дав належної оцінки матеріалам службового розслідування, яке проводилось у відповідності до вимог Інструкції.
ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Зазначає, що відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту ОВС у випадку порушення кримінальної справи, дисциплінарне стягнення може бути накладене не пізніше одного місяця з дня закінчення провадження у кримінальній справі. Вказує, що висновки службового розслідування не відповідали обставинам справи, а рішення про застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу не відповідало тяжкості вчиненого проступку, так як провадження у порушеній проти нього кримінальній справі ще не закінчене. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді інспектора ДПС групи ДПС відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Старобешівського району та автомобільно - технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 16 серпня 2011 року №335 о/с молодшого сержанта ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ у запас з 18 серпня 2011 року за підпунктом «є» пункту 63 (за порушення дисципліни) Положення №114.
Підставою звільнення позивача стали накази ГУ МВС України в Донецькій області від 20 липня 2011 року № 1584 «Про виконання пункту 2 наказу ГУ МВС в області» від 19 липня 2011 року №1499» та від 19 липня 2011 року №1499 «Про результати службового розслідування відносно інспектора ДПС групи ДПС ВДАІ з ОАТ ГУ МВС Старобешівського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС в області молодшого сержанта міліції ОСОБА_4 та покарання винних» згідно з якими, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за особисту недисциплінованість, що виразилось у невиконанні вимог Присяги, Етичного кодексу, Кодексу честі працівника ОВС України, статті 10 Закону України «Про міліцію» та у порушенні вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС.
Вирішуючи спір, суди правильно керувались Дисциплінарним статутом ОВС та Положенням №114.
За умовами статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна це - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із підпунктом «є» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС).
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в липні 2011 року за фактом порушення відносно позивача кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України, відповідачем проведено службову перевірку, за результатами якої складено висновок від 05 липня 2011 року.
Цією перевіркою встановлено, що події, за якими порушено кримінальну справу, сталися 27 травня 2011 року і вина ОСОБА_4 полягала в тому, що він не вжив відповідних заходів щодо припинення хуліганських дій з боку свого брата, допустив його до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не повідомив керівництву про вказаний факт.
Відповідно до частини 2 статті 396 КПК України не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС передбачені різні види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни, зокрема : усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Апеляційним судом встановлено, що за службовою характеристикою і атестаційним листом позивач характеризується позитивно та за період служби дисциплінарних стягнень не мав.
Отже, відповідач не використавши весь перелік можливих дисциплінарних стягнень, застосував крайній і найсуворіший захід - звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
За таких обставин, оцінюючи докази, які є у справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтоване застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, правильно скасував накази ГУ МВС в Донецькій області від 19 липня 2011 року № 1499, від 29 липня 2011 року № 1584, від 16 серпня 2011 року № 335 о/с, поновив позивача на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак