Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/2330/14 Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
10 червня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючий Кримська О.М.,
Судді Коваленко А.І.
Дашковська А.В.,
При секретарі Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2012 року про визнання мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів по договору позики,
У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів по договору позики.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за якою:
Припинено зобов'язання ОСОБА_5 з передачі грошових коштів у сумі 270 000 грн. за договором позики від 28.05.2008 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, шляхом передання відступного - права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 зобов'язався передати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. та знятися з реєстрації, протягом одного місяця з моменту затвердження мирової угоди.
Судові витрати по справі покладено на позивача.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів по договору позики закрито.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Визнаючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що стороні просять її затвердити і вона не суперечить закону та інтересам сторін.
Проте з такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може, оскільки вони не відповідають нормам процесуального права.
За змістом ст..175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову
Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 28.05.2008 року відповідач отримав від неї позику у сумі 270 000 грн. для будівництва житлового будинку. На час подання позову житловий будинок збудований, строк повернення коштів минув 31.12.2009 року, проте суму заборгованості відповідач не повернув (а.с.1-2).
З умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2012 року, вбачається, що зобов'язання ОСОБА_5 з передачі грошових коштів у сумі 270 000 грн. припиняється шляхом передання відступного - права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).
З огляду на викладене, за умовами мирової угоди житловий будинок не може передаватись в рахунок погашення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать вимогам закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд справи.
З матеріалів, доданих до апеляційної скарги вбачається, що 20.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/17-39/1617-34, згідно з яким, останньому надано кредит у сумі 30 400 доларів США із сплатою 14,25% відсотків річних, строком на 240 місяців, тобто по 19.03.2028 року (а.с.43-46).
В забезпечення повернення кредитних коштів 20.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 014/17-39/1576-34/2, предметом іпотеки якого є нерухоме майно - земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 1 400 кв. м, яка передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.53-55).
22.07.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/17-39/1774-34, за яким, останньому надано кредит у сумі 43 760 доларів США із сплатою 13,50% відсотків річних, строком на 240 місяців, тобто по 21.07.2028 року (а.с.48-52).
В забезпечення повернення кредитних коштів 22.07.2008 року між банком та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 014/17-39/1774-34/1, де одним з предметів іпотеки є: земельна ділянка, загальною площею 1 400 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.56-58).
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 вересня 2009 року ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 ( а.с.28)
Названий житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, належній ОСОБА_5 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, яка є предметом іпотеки ( п.1.2 Іпотечного договору № 014/17-39/1576-34/2 від 20.03.2008 року та п. 1.2. Іпотечного договору № 014/17-39/1774-34/1 від 22.07.2008 року (а.с.53-55, 56).
Визнаючи за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, суд не дослідив Державний акт на право приватної власності на землю, який виходячи зі змісту Іпотечного договору № 014/17-39/1774-34/1 від 22.07.2008 року виданий на ім'я ОСОБА_5
Отже, визнанням за ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, може впливати на права і обов'язки Банку, який є Іпотекодержателем предмету іпотеки, оскільки предмет іпотеки не підлягає вилученню, до нього не пред'явлені і не будуть пред'явлені майнові позови, пов'язані з його вилученням ( п.2.1.3 Іпотечних договорів)
Укладена сторонами у справі мирова угода та визнана судом передбачає перехід права власності на житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 яка перебуває в іпотеці банку, а тому стосується прав та обов'язків юридичної особи, яка не брала участь у справі.
Судова колегія приходить до висновку про те, що оскільки питання про визнання мирової угоди вирішено судом з порушенням порядку, встановленого статтею 175 ЦПК України, а сама мирова угода порушує права інших осіб і суперечить вимогам закону, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для нового вирішення питання і продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2012 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: