Справа № 127/6781/14-ц Провадження № 22-ц/772/1803/2014Головуючий в суді першої інстанції:Луценко Л. В.
Категорія: 48 Доповідач: Міхасішин І. В.
"10" червня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Міхасішина І.В.
Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.
При секретарі: Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення пені, інфляційних за прострочення сплати аліментів, зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановила:
В квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути на її користь з відповідача 64,40 грн. інфляційних втрат внаслідок індексації розміру аліментів та 3603, 82 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів, змінити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнутих рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2012 року в розмірі 1000 грн. щомісячно та стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною 23 років. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2012 року з відповідача на користь позивачки на утримання дітей стягнуті аліменти у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 17 вересня 2012 року до досягнення дітьми повноліття. На підставі вищезазначеного рішення суду позивачкою було отримано виконавчий лист, який в даний час знаходиться на виконанні у відділі ДВС Вінницького РУЮ Вінницької області. Однак, з моменту ухвалення рішення відповідач ухиляється від сплати аліментів, сплачує їх нерегулярно та не в повному обсязі, у результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5 146,58 грн. А тому, позивачка вважає, що відповідач повинен сплатити на її користь інфляційні втрати внаслідок індексації розміру аліментів у розмірі 64,40 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 17.09.2012 року по 20.03.2014 року, яка складає 3 603,82 грн.
Окрім того, вважає, що аліменти у розмірі 800 грн., які позивач сплачував на двох дітей, а з лютого 2014 року сплачує у розмірі 400 грн. є недостатньою сумою для забезпечення неповнолітнього сина ОСОБА_5, а тому повинні бути визначенні в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн., щомісячно, до досягнення сином повноліття. При цьому син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, досяг повноліття, та продовжує навчатись на І курсі заочної форми навчання факультету «Економіки та менеджменту» Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, а тому потребує з боку батька матеріальної допомоги у розмірі 1 000 грн., щомісячно, до досягнення сином 23 років.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 3 603 грн. 82 коп. та інфляційні втрати внаслідок індексації розміру аліментів у розмірі 64 грн. 40 коп.
Змінено розмір аліментів, визначених рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2012 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 04.04.2014 року, до досягнення сином повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 04.04.2014 року, до закінчення сином навчання у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету, тобто до 31.01.2018 року, але не більше, як до досягнення сином 23 років.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 21.11.1993 року, який було розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2012 року.
Від даного шлюбу у сторін є діти: неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану 21.07.1997 року (а.с.30), та повнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану 04.04.1995 року (а.с.31).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2012 року у цивільній справі №212/12623/2012 користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2, на утримання дітей стягнуті аліменти у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 17.09.2012 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.8).
На підставі вищезазначеного рішення суду 13.11.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист, який в даний час знаходиться на виконанні у відділі ДВС Вінницького РУЮ Вінницької області, та на підставі якого державним виконавцем В ДВС Вінницького РУЮ Киричук В.Ф. 05.12.2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.26).
Однак, з моменту ухвалення рішення відповідач ухиляється від сплати аліментів, сплачує їх нерегулярно та не в повному обсязі, у результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком державного виконавця В ДВС Вінницького РУЮ Вінницької області Киричук В.Ф. від 27.02.2014 року становить 5 146,58 грн. (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки пені у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Сімейним законодавством України передбачено призначення і виплату аліментів проводити щомісячно, тому за правилами ст.196 СК України нарахування пені проводиться не на всю суму заборгованості, а лише на суму несплачених аліментів за той місяць, в якому стягнення аліментів не відбулося.
Таким чином, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до суми за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості. Пеня нараховується на всю суму помісячної заборгованості за кожен день прострочення її сплати і її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не було сплачено повний розмір аліментів.
Суд першої інстанції правильно визначившись з колом спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають до застування дійшов помилкового висновку, що сума неустойки (пені), яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивачки за період з 17.09.2012 року по 20.03.2014 року складає 3 603, 82 грн.
Так, судом не взято до уваги, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року досяг повноліття.
Відповідно до с. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до дсягнення нею повноліття.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В даному випадку до ст. 184 СК України відповідно до ч. 1 ст. 10 СК України, підлягає застосуванню аналогія закону щодо порядку стягнення аліментів на двох і більше дітей, у випадку стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, після досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_6, повноліття, аліменти, які підлягають стягненню на неповнолітнього сина, ОСОБА_9, стягуються за вирахуванням рівної частки, яка припадала на дитину, яка досягла повноліття, і становлять 400 грн. щомісячно.
Виходячи з чого, розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на утримання дітей з квітня 2013 року повинен здійснюватися, виходячи з суми 400 грн., а не 800 грн.
Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, та не дав належної оцінки доводам відповідача в цій частині.
Отже, сума неустойки (пені), яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача становить 2291, 82 грн., яка складається з :
Вересень 2012 року: несплачена сума аліментів - 346,58 грн., пеня (1%) - 3,47 грн., кількість днів - 106, сума неустойки (пені) - 346,58 : 100 * 106 = 367,82 грн.
Жовтень 2012 року: несплачена сума аліментів - 800 грн., пеня (1%) - 8 грн., кількість днів - 61, сума неустойки (пені) - 800 : 100 * 61 = 488,00 грн.
Листопад 2012 року: несплачена сума аліментів - 800 грн., пеня (1%) - 8 грн., кількість днів - 31, сума неустойки (пені) - 800 : 100 * 31 = 248,00 грн.
Травень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 10, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 10 = 40 грн.
Листопад 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 140, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 140 = 560 грн.
Грудень 2013 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 79, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 79 = 316 грн.
Січень 2014 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 48, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 48 = 192 грн.
Лютий 2014 року: несплачена сума аліментів - 400 грн., пеня (1%) - 4 грн., кількість днів - 20, сума неустойки (пені) - 400 : 100 * 20 = 80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Оскільки спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тому цей закон підлягає застосуванню судом в частині визначення порядку проведення індексації на підставі ч. 8 ст. 8 ЦПК України.
Таким чином, розмір інфляційних втрат становить 40, 8 грн., а саме вересень 2012 року - 5,20 грн. (346,58 грн. * індекс інфляції 101,5% = 5,20 грн.); січень 2013 року - 4 грн. (800 грн. *100,5% = 4 грн.); лютий 2013 року - 4 грн. (800 грн. *100,5% = 4 грн.); березень 2013 року - 4 грн. (800 грн. *100,5% = 4 грн.); квітень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); травень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); червень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); липень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); серпень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); вересень 2013 р. - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); жовтень 2014 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); листопад 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); грудень 2013 року - 2 грн. (400 грн. *100,5% = 2 грн.); січень 2014 року - 3,20 грн. (400 грн. *100,8% = 3,20 грн.); лютий 2014 року - 2,40 грн (400 грн. * 100,6% = 2,40 грн.).
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, та змінивши розмірі стягуваних аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, з 400 грн. щомісячно до 600 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною працездатного віку, офіційно не працює, аліменти нікому не сплачує, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина, окрім спільних дітей із позивачкою, не має.
Разом з тим, судом не наведено жодних підстав, сукупність яких є необхідною для зміни розміру аліментів на утримання дитини., зокрема обставин, що свідчать про зміну матеріального стану ОСОБА_2 чи ОСОБА_4, погіршення стану здоров'я когось із них.
При цьому, матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 офіційно не працює, ступінь його матеріального доходу судом першої інстанції не перевірена.
Крім того, пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Судку України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому, необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зміни розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 є необгрунтованими.
Також, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_6, який продовжує навчання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 .є судентом заочної форми навчання першого курсу факультету «Економіки та менеджменту» Вінницького торгівельно-економічного інституту Київського національного торгівельно-економічного університету, стипендію не отримує та потребує матеріальної допомоги з боку батька, яку той має можливість надавати.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина), які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання) необхідні наявність чотирьох умов: досягнення дочкою (сином) віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом першої інстанції не встановлено можливості батька - ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину ОСОБА_6, який продовжує навчання, в розмірі 400 грн. щомісячно. Відомості про дохід відповідача в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Разом з тим, такий позов міг бути поданий в інтересах повнолітньої дитина, яка повинна бути позивачем у зазначеній справі, а з врахуванням того що ОСОБА_6 є дієздатним, то аліменти повинні бути стягнуті на його користь, а не на користь ОСОБА_4
Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, чим порушив норми матеріального права, що призвела до ухвалення необґрунтованого рішення про задоволення позову в частині таких позовних вимог.
За таких обставин, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду в частині вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та індексації підлягає зміні, а в частині задоволення вимог по зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , -
вирішила :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2014 року в частині вимог щодо зміни розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також в частині вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який продовжує навчатися, скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2014 року в частині вимог щодо стягнення пені та інфляційних втрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2291, 82 (дві тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 82 коп. та інфляційні втрати внаслідок індексації розміру аліментів у розмірі 40,8 ( сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин
Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко
/підпис/ І.М. Стадник
З оригіналом вірно: