Справа № 129/607/14-к
Провадження №11-кп/772/460/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
12 червня 2014 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
засудженого: ОСОБА_7 ,
потерпілої: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора прокуратури Гайсинського району та потерпілої ОСОБА_8 на обвинувальний вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2014 року, в кримінальному провадженні № 12013010120001080, яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання виді обмеження волі на строк один рік без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 - залишено без розгляду.
Вирішено питання з судовими витратами, -
29.11.2013 р., біля 20 години 30 хвилин в м. Гайсині, ОСОБА_7 , керуючи автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись зі швидкістю біля 60 км.год. по вулиці 1 Травня, смугою руху, яка веде від центру м.Гайсин в бік виїзду до м. Умань, неподалік розташування приміщення автовокзалу та торгівельного центру "Європейський", наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «пішохідний перехід» та попереджувальним дорожнім знаком 1.32 «пішохідний перехід» не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_8 , яка рухалася по пішохідному переходу поперек руху автомобіля, яким він керував з боку зустрічної смуги руху, в наслідок чого допустив наїзд на пішохода, чим порушив вимоги п. 12.2 ПДР України та п.18.1 ПДР України.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 20.01.2014 року відноситься до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень, які не були загрозливими для життя в момент їх виникнення, але спричинили тривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , просить суд вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 15.04.2014 року скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним та засудити за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі, звільнити на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік. Покласти на засудженого обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст.76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 15.04.2014 року відносно ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, призначивши йому міру покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_7 , ПАТ «ХДІ страхування» на користь неї матеріальну шкоду в сумі 3 751,7 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Відповідно до ст. 402 КПК України, заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення потерпілої, яка також підтримала свою апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив вирок суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора та потерпілої без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги прокурора не підлягає задоволенню, а потерпілої підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказами, в їх сукупності, які ніким не заперечуються та не оскаржуються в апеляційному порядку, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що звільняючи ОСОБА_7 від покарання з випробуванням, суд не застосував вимоги ст. 76 КК України та не поклав на нього відповідні обов'язки, передбачені даною статтею, чим допустив неправильне застосування кримінального закону, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України є підставою для його скасування, то вони є непереконливими.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року, звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, суд може покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а не зобов'язаний цього робити, як стверджує прокурор у своїй апеляційній скарзі.
Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на покарання.
Із матеріалів справи, а саме із звукозапису судового засідання вбачається, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважав, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства й тому просив звільнити засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням (а.с. 111).
Призначене ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.
Тому, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора, не знайшла свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а зазначене ним не є підставою в порядку ст. 409, ст. 414 КПК України, для зміни чи скасування вироку.
В свою чергу, перевіряючи доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_8 , яка визнана цивільним позивачем в кримінальному провадженні, стосовно розгляду цивільного позову, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в цьому.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції позовну заяви потерпілої залишив без розгляду, мотивувавши тим, що станом на 13.09.2013 року цивільно - правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована ПАТ «ХДІ страхування», а тому співвідповідачем із обвинуваченим є ПАТ «ХДІ страхування».
Проте, з цивільного позову (а.к.п. 9-10) вбачається, що відповідачами в кримінальному провадженні виступає лише ОСОБА_7 .
А отже, суд першої інстанції мав би розглянути цей цивільний позови потерпілої, який пред'явлений до відповідача, а не залишати його без розгляду.
При цьому, оскільки судом першої інстанції фактично позов не розглядався, апеляційна інстанція позбавлена можливості відповідно до чинного законодавства вирішити це питання.
Враховуючи, те що вимоги закону судом не виконані, тому суд вважає, що суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду цивільні позови потерпілої ОСОБА_8 , про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, а тому в цій частині вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 409, 414 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2014 року відносно ОСОБА_7 за ст.. 286 ч. 1 КК України в частині залишення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 без розгляду скасувати, а матеріали кримінального провадження в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.
В решті вироку суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з дня її проголошення, шляхом подачі касаційних скарг.
Судді: