Справа № 127/4872/14-ц Провадження № 22-ц/772/1844/2014Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М. М.
Категорія: 48 Доповідач: Іванюк М. В.
11 червня 2014р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді ІванюкаМ.В, суддів КамзаловаВ.В. та ПанасюкаО.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду від 14.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5) про стягнення аліментів на утримання дитини, --
В березні 2014р. ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3. про стягнення аліментів на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від участі в утриманні дитини, просила стягувати з нього на її користь аліменти по 2/5 частини від його доходу щомісячно до досягнення донькою 23-річного віку.
В ході розгляду справи про свою участь в ній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заявила матір відповідача - ОСОБА_5. Зазначила, що результат вирішення даного спору може вплинути на її майнові права, так як ОСОБА_4. зобов'язаний сплачувати кошти ще й на її утримання.
Рішенням Вінницького міського суду від 14 травня 2014р. позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. аліменти на утримання дитини у розмірі по 1/4 частині від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством для дітей відповідного віку. При цьому стягнення аліментів вирішено здійснювати до досягнення дитиною повноліття. В мотивувальній частині рішення судом зазначено про встановлення ним факту перебування сторін у фактичних шлюбних стосунках.
ОСОБА_4. на дане рішення щодо часткової відмови у задоволенні її вимог апеляційну скаргу не подавала.
ОСОБА_3. у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове, яким визначити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дитини рівним ? частині його доходу. Також просив визначити, що факт перебування сторін в шлюбних відносинах не є встановленим і що такий факт не стосується даної справи. Зазначив, що ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції не встановив всі обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7, яка представляє ОСОБА_3, підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_8, який представляє ОСОБА_4, просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, заперечень і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню щодо її вимог про виключення з мотивувальної частини рішення посилання на те, що судом нібито встановлено факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах. Адже чинним законодавством визначено спеціальний порядок для встановлення таких фактів і в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_4. цієї вимоги не висувала. Тобто, суд першої інстанції у цій частині вийшов за межі заявлених вимог. Згідно ст.309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення.
В іншій частині рішення має бути залишено без змін. Адже визначаючи розмір стягуваних з відповідача аліментів рівним ? частині від усіх видів його заробітку щомісячно, суд першої інстанції правильно виходив із сталої багаторічної практики щодо стягнення аліментів на одну дитину. При цьому колегія суддів не бере до уваги посилання апеляційної скарги на неврахування судом обов'язку відповідача щодо утримання хворої матері, утримання іншої сім'ї, тощо, оскільки ним не доведено, що стягнення аліментів на дитину у вказаному розмірі істотно вплине на можливість виконання ним інших зобов'язань. При цьому колегія суддів у даному випадку надає перевагу захисту інтересів малолітньої дитини.
Тобто, у вказаній частині суд першої інстанції повно перевірив доводи та заперечення і його висновок є законним та обгрунтованим.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 307ч.ч.1,2, 308, 309, 313, 314, 315, 316, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду від 14 травня 2014р. у даній справі змінити і виключити з його резолютивної частини посилання суду на втановлення ним факту перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в фактичних шлюбних стосунках.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :