16 червня 2014 року Справа № 37664/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Улицького В.З.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Галицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по безробіттю,-
23.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по безробіттю за період з 27.03.2009 року по 24.06.2009 року в розмірі 4950 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Конституційного суду України від 28.04.2009 року №9-рп/2009 скорочення йому соціальної допомоги передбаченої ст..23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є протиправним і таким, що суперечить Конституції Україні.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Галицький РЦЗ Івано-Франківської області дорахувати ОСОБА_1 недоплачену йому соціальну допомогу по безробіттю за період з 27.03.2009 року по 24.06.2009 року, поновивши йому строк на звернення до суду за цим позовом.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі покликається на те, що Конституційним Судом України, згідно рішення від 28.04.2009 року встановлено, що громадянам, звільненим з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпГІ України та яким надано статус безробітного починаючи з 28.04.2009 року (з дня прийняття рішення Конституційним Судом України), допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в центрі зайнятості.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Законом України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції від 13.01.2009 року погіршено становище позивача, а тому Конституційний Суд України своїм рішенням 28.04.2009 року №9-рп/2009 ці зміни визнав неконституційними.
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 20.03.2009 року позивач звернувся до Галицького РЦЗ з метою пошуку роботи. 27.03.2009 року йому було надано статус безробітного. Виплату призначено на підставі п.п.1,3,4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533- III в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25 грудня 2008 року №799-VI.
Громадянин ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи згідно п.1 ст.36 КзпП України - за згодою сторін. У зв'язку із звільненням безробітного з останнього місця роботи з підстав передбачених п.1 ст.36 КЗпП України та відповідно до п.п.1,2 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції Закону від 25.12.2008 року та п.п.1 п.5.3. «Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» виплату допомоги по безробіттю скорочено на строк 90 днів.
Конституційним Судом України, згідно рішення від 28.04.2009 року дану норму визнано неконституційною. Громадянам, звільненим з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України та яким надано статус безробітного починаючи з 28.04.2009 року (з дня прийняття рішення Конституційним Судом України), допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в центрі зайнятості.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року №15-рп/2000 (справи про порядок виконання Рішень Конституційного Суду України), додаткове визначення у Рішенні Конституційного Суду України порядку його виконання не скасовує і не відміняє загальний обов'язок виконання цього рішення. Незалежно від того, чи визначено в Рішенні Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідно державний орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб передбачений лише Конституцією України та Законами України.
Стаття 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» вказує, що у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку додаткові заходи, пов'язані з порядком їх виконання.
Частиною 2 ст.152 Конституції України та частиною другою ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Дана норма кореспондується з п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009 року №9-рп/2009, яким визначено, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», які передбачали початок виплати допомоги по безробіттю зазначеним особам з 91-го календарного дня, втрачають чинність з дня ухвалення даного рішення, тобто з 28.04.2009 року.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, тому що позивач не має права на отримання доплати по безробіттю за період з 27.03.2009 року по 24.06.2009 року в сумі 4950 грн., оскільки останньому надано статус безробітного відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції Закону від 25.12.2008 року.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Галицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити частково, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2011 року у справі №2а-9/11 скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І. Довга
В.З.Улицький