05 червня 2014 року Справа № 876/1834/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у адміністративній справі №809/3908/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
УПФ України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 17.03.2008 року на підставі заяви та поданих відповідачем документів, зокрема довідок Архівного відділу Тлумацької районної державної адміністрації Івано - Франківської області №118/1-20 і №119/1-20 від 20.03.2008 року щодо отриманої заробітної плати за періоди роботи з 1981 по 1985 та з 1986 по 1990 роки, гр. ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності. 22.04.2013 року за наслідками проведення зустрічної перевірки документів про заробітну плату ОСОБА_2 посадовою особою УПФУ в Тлумацькому районі Івано-Франківської області складено акт, в якому зафіксовано, що дані вищевказаних довідок про заробіток для обчислення пенсії не підтверджуються первинними документами, тобто встановлено факт видачі документів з недостовірними даними. На підставі довідок щодо заробітної плати ОСОБА_2 за періоди роботи з 1981 по 1985 та з 1986 по 1990 за №1182/01-20 і №1183/01-20, виданих Архівним відділом Тлумацької РДА 24.04.2013 року, позивачем проведено перерахунок пенсії відповідачу, внаслідок чого розмір останньої зменшився та відповідно виникла переплата за період з 17.03.2008 по 30.04.2013 в сумі 14415,16 грн. Отже, у відповідності до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вищезазначена сума переплати підлягає до стягнення з ОСОБА_2 в судовому порядку, як така, що добровільно на вимогу органу Пенсійного фонду, надіслану листом за №2688/06 від 04.06.2013 року, відповідачем не повернена.
Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У даному випадку, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для призначення чи перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.
Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи наведене, колегія суддів адміністративного суду приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Вказані обставини не враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155і 157 КАС України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у даній справі закривається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано - Франківської області - задовольнити частково.
Постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у адміністративній справі №809/3908/13-а - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
В.С. Затолочний