ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10158/14 16.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
про стягнення 7111,23 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Парапан Л.П. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явились.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 7111,23 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Відповідач подав на запит суду копію полісу обов'язкового страхування №АС/0567801, а також подав відзив на позов у якому вважає обґрунтованою заявлену до стягнення розраховану Позивачем суму страхового відшкодування в розмірі 7111,23 грн.
За викладеним у відзиві клопотанням Відповідача розгляд справи здійснюється за відсутності його повноважного представника.
Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26.09.2013 по вул. Луганська, в м. Львові, була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3
Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під його керуванням під час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 03.01.2013 (далі - Договір добровільного страхування). Страхувальником та вигодонабувачем за вказаним договором є ОСОБА_3
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок-фактуру від 30.09.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ФОП ОСОБА_4, з ремонтною калькуляцією до нього виконаній в системі AUDATEX, Позивачем було складено Страховий акт від 03.10.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 7111,23 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 62508 від 04.10.2013.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.10.2013 у справі № 461/11888/13-п.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Рено», д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/0567801 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.
Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/0567801 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.
Письмову заяву Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП, Відповідачем було залишено без задоволення, хоча відповідно до наданого суду відзиву Відповідач визнав розрахунок заявлених до нього вимог обґрунтованим.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, ані норми вищенаведених статей ані інших положень законодавства не зобов'язують Позивача замовляти та оплачувати суб'єкту оціночної діяльності проведення дослідження та складання відповідного висновку про оцінку шкоди, що пов'язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням його зносу, внаслідок пошкодження у ДТП.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Як зазначалось вище, розмір шкоди та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України, та матеріали справи не містять доказів на встановлення та доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля.
Відповідно до рахунку-фактури від 30.09.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ФОП ОСОБА_4, з ремонтною калькуляцією до нього виконаній в системі AUDATEX, вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП становить 7111,23 грн. при цьому судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.
Також судом встановлено, що наведені в ремонтній калькуляції матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, перед судом не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/0567801 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (7111,23 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (7111,23 грн.), за мінусом франшизи (0 грн.), та отже в сумі 7111,23 грн.
Письмову заяву Позивача (копію залучено до справи) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без задоволення.
І хоча відповідно до наданого суду відзиву Відповідач визнав розрахунок заявлених до нього вимог обґрунтованим, проте в добровільному порядку на користь Позивача 7111,23 грн. шкоди не перерахував.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 7111 (сім тисяч сто одинадцять) грн. 23 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.06.2014
Суддя Сташків Р.Б.