17.06.14р. Справа № 904/1344/14
За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ) в особі Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)
За участю у справі Прокурора м. Дніпропетровська, (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 11 887,13грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Прокурор: Масенко А.О.
від позивача-1: Гурова І.Г. - юрисконсульт (дов. № 38 від 09.04.14р.)
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) за участю у справі Прокурора міста Дніпропетровська про стягнення 11 887,13 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 11 049,32 грн. - основний борг, 496,60 грн. - пеня, 125,57 грн. - інфляційні втрати, 215,64 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 182-т від 04.11.2003р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.
Позивач-2 та відповідач у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 18819298 станом 11.06.2014 року юридичне місцезнаходження відповідача (Фізична особа - підприємець ОСОБА_1) - 49055, АДРЕСА_1 - куди і направлялись ухвали суду.
За таких обставин господарський суд вважає, що позивач-2 та відповідач не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради затвердженого Рішенням міської ради № 33/20 від 25.01.12р., Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради є правонаступником Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс", створеного на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 24 квітня 2003 року № 144-8/XXIV та наказу ОКП "Дніпротеплоенерго".
04 листопада 2003 року між Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс", як постачальник, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як споживач, було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 182-т.
Згідно п. 1.1. договору, постачальник згідно СниП 2.04.07-86 "Теплові мережі" виробляє відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення, по об'єктах, розташованих за адресами: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 108 від джерела теплопостачання.
У відповідності до п. 2.1. договору, нарахування оплати за теплову енергію здійснюється постачальником на підставі тарифів, затверджених місцевими органами самоврядування: дата затвердження та номер рішення № 2077 від 19.09.02р. і тариф на 1 Гкал теплової енергії 85 грн. Загальна нарахована сума 493 грн. / рік.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що при відсутності приладів обліку або проектних навантажень споживач оплачує фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно розрахунку до договору у наступному порядку. Розрахунковим періодом для оплати тепло енергії є календарний місяць. В перших числах місяця споживачеві пред'являється рахунок на оплату теплової енергії за показниками, передбаченими п. 1.3 цього договору.
Споживач проводить оплату за теплову енергію щомісяця у триденний термін з моменту отримання рахунку від Постачальника. У разі несплати рахунку Споживачем у строк не більше десяти днів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати (п. 5.2. договору).
Даний договір укладений на строк з 04 листопада 2003 року по 31 грудня 2004 року. Термін дії договору автоматично вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати його, повідомити іншу сторону в письмовому вигляді не пізніше місяця до закінчення строку дії договору (п. 8.1. договору).
08.10.07р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 182-т від 04.11.03р., в якій пункти договору 5.1., 5.2., 5.4., 8.1. викладено в наступній редакції:
- пункт 5.1. При відсутності приладів обліку або проектних навантажень споживач оплачує фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно з розрахунком до договору. Розрахунковим періодом для оплати тепло енергії є календарний місяць.
- пункт 5.2. До 15 числа місяця, наступного за звітним, представник постачальника пред'являє споживачеві до оплати рахунок за спожиту теплову енергію (рахунок). Відсутність рахунку не є підставою для несплати послуг за використану теплову енергію.
Споживач здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 20 числа того ж місяця. У разі несплати рахунку в термін понад 10 днів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати. У разі відмови від отримання рахунку за відповідний місяць, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від пред'явленої суми нарахування.
- пункт 5.4. Постачальник є платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 25% у відповідності із законом України "Про оподаткування і прибутку підприємства" № 398-V від 30.11.06р.
- пункт 8.1. Даний договір укладений на строк з 04 листопада 2003 року по 31 грудня 2008 року. Термін дії договору автоматично вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати його, повідомити іншу сторону в письмовій формі за місяць до закінчення терміну дії договору.
З позовної заяви вбачається, що сторони у встановленому порядку не виявили бажання розірвати договір та відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, даний договір протягом всіх цих років автоматично пролонговувався.
Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради свої договірні зобов'язання за спірним договором виконувало у повному обсязі.
Прокурор вказує на те, що відповідач своєчасно не виконував свої зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії, передбачені розділом 5 договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 182-т від 04.11.03р., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період с 05.03.2011 року по 01.02.2014 року у сумі 11 049,32 грн. основного боргу, яке підтверджується рахунками-фактури, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19 - 29) та довідкою станом на 01.02.2014 року (а.с. 18).
На підставі викладеного прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 11 049,32 грн.
Доказів виконання по оплаті за спожиту теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 182-т від 04.11.03р. на загальну суму 11 049,32 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Відповідно до частин 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 11 049,32 грн.
Відповідно до п. 5.2. додаткової угоди до договору № 182-т, споживач проводить оплату за теплову енергію не пізніше 20 числа того ж місяця. У випадку неоплати рахунку споживачем в 10-ний термін споживач оплачує постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день просрочки оплати.
На підставі п. 5.2. додаткової угоди до договору № 182-т прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2013 року по 01.02.2014 року у сумі 496,60 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 32).
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки прокурора судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу прокурора щодо стягнення пені за період з 01.08.2013 року по 01.02.2014 року у сумі 496,60 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Також, прокурор просить суд на підставі статті 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача за період з 05.03.2013 року по 01.02.2014 року інфляційні втрати у сумі 125,57 грн. та 3% річних у сумі 215,64 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 30 - 31).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки прокурора судом встановлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 125,57 грн. та 3% річних у сумі 215,64 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193, 218, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32; р/р 26008010041364 Кіровське відділення ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, ОКПО 32560611, ПІН 325606104661) - 11 049 (одинадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 60 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 64 коп. 3% річних.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.06.14р.
Суддя І.Ю. Дубінін