"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/21042/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовом ТОВ «Югекоресурс» до капітана Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» Шевчука В.А., інспекторів Інспекції Державного портового нагляду Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» Звєрєва О.В. та Посенко В.Н., треті особи: Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт», Інспекція Державного портового нагляду Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» про визнання дій протиправними та скасування приписів,
за касаційною скаргою ТОВ «Югекоресурс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року,
встановив:
У травні 2012 року ТОВ «Югекоресурс» пред'явило позов до капітана ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» Шевчука В.А., інспекторів Інспекції Державного портового нагляду Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» Звєрєва О.В. та Посенко В.Н., треті особи: ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», Інспекція Державного портового нагляду Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій Інспекції по забороні виходу судна т/х «Трофа» з акваторії озера Донузлав в період з 29 листопада по 3 грудня 2011 року та з 18 по 22 грудня 2011 року, скасування приписів Інспекції від 29 листопада 2011 року № 2 та від 18 грудня 2011 року № 3.
Позов обґрунтувало тим, що до компетенції Інспекції та капітана морського порту не відносяться питання по здійсненню контролю за дотриманням трудового законодавства, а тому ними порушено низку нормативно-правових актів, зокрема, Кодекс торговельного мореплавства України, Положення про капітана морського торговельного порту України, Інструкцію про порядок здійснення контролю за виконанням судоходними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судоходства.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Югекоресурс» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує тим, що відповідачами протиправно здійснено перевірку дотримання трудового законодавства, оскільки до їх компетенції належить перевірка дотримання нормативних актів з питань безпеки руху на транспорті.
В запереченні на касаційну скаргу представники третіх осіб просять залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Югекоресурс» є суднохідною компанією та проводить роботи з гідромеханізованого переміщення піску на родовищі в озері Донузлав спеціалізованим судном - самовідвезним земснарядом т/х «Трофа».
29 листопада 2011 року Інспекцією на даному судні проведено перевірку стану безпеки мореплавства і складено акти за формами «А» та «В».
В акті перевірки за формою «В» зазначені наступні недоліки: 1) судовий розклад не відповідає вимогам безпеки мореплавства; 2) не виконуються вимоги РСУ про тривалість роботи екіпажу, капітан працює понад 2 місяці; 3) судовий журнал ведеться з порушеннями статті 1.8, загальносудова тривога не грає; 4) ІМ не відкоректовані посібники.
При цьому, за пунктами 1 та 4 в графі «припис державного інспектора» проставлено « 30», а за пунктамами 2 та 3 - « 17», що означає заборону виходу судна в море до усунення зауважень.
Відповідно до припису капітана ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» від 29 листопада 2011 року № 2 судну т/х «Трофа» заборонено вихід в море до усунення зауважень.
На виконання припису Кримського транспортного прокурора від 2 грудня 2011 року капітаном ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» 3 грудня 2011 року судну т/х «Трофа» надано дозвіл на вихід з озера Донузлав.
18 грудня 2011 року капітаном ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» на судні т/х «Трофа» знову проведена перевірка стану безпеки мореплавства. За результатами перевірки складено акти за формами «А» і «В» та видано припис № 13 про заборону виходу в море до усунення зауважень.
На підставі припису Кримської транспортної прокуратури від 21 грудня 2011 року про невідкладне вирішення питання про випуск т/х «Трофа» з акваторії озера Донузлав, Інспекцією проведено перевірку та затверджено висновок про усунення зауважень та про можливість виходу судна в базовий порт (дозвіл на вихід 22 грудня 2011 року).
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України, міжнародним правом.
Відповідно до статті 23 Кодексу торгового мореплавства України (далі - Кодекс) судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.
За правилами статті 91 Кодексу кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту, зокрема, у разі непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; порушення вимог до суднових документів; несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів; рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та прикордонної служби).
Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених недоліків за висновком Інспекції державного портового нагляду або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.
Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф.
Наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року № 545 затверджено Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства (далі - Правила), які розроблені, зокрема, відповідно до Процедур контролю суден державою порту, прийнятих резолюцією IMO A.787(19), із поправками, прийнятими резолюцією IMO A.882(21), та Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року.
Підпунктами 3 та 5 пункту 2 Правила І/4 «Порядок контролю» Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року встановлено, що до недоліків, які можуть уважатися такими, що створюють небезпеку для людей, майна та навколишнього середовища, відносяться, зокрема, невиконання вимог стосовно несення навігаційної вахти або вахти в машинному відділенні, визначених Адміністрацією для судна; неспроможність забезпечити першу вахту при відході в рейс та наступні змінні вахти особами, які достатньо відпочили та придатні до несення вахти в інших відносинах.
За приписами пункту 3 Правил І/4 «Порядок контролю» сторона, що здійснює контроль, може затримати судно на підставі статті X лише у тому випадку, якщо не усунуто будь-які з недоліків, зазначених у пункті 2, які, як встановлено цією Стороною, становлять небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища.
Відповідно до статті 10, якщо при здійсненні контролю згідно з пунктом (1) недоліки, згадані в пункті (3) Правила 1/4, не усунені, і встановлено, що, беручи до уваги розмір і тип судна, довжину і характер його рейсу, цим створюється небезпека для людей, майна і оточуючого середовища, Сторона, яка здійснює контроль, вживає заходів, щоб судно не вийшло в море доти, доки такі вимоги не будуть виконані настільки, щоб вважати таку небезпеку усуненою. Про факти, що стосуються вжитих заходів, негайно повідомляють Генеральному секретарю.
Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно зазначив, що посадовій особі, яка здійснює контроль, надано право перевіряти невідповідність, а саме: перевіряти, чи відпочивали посадові особи суден перед заступанням на вахту. Норми відпочинку регламентуються КЗпП України, що не суперечать вимогам міжнародного законодавства та законодавства України, які забезпечують безпеку мореплавства.
Відповідно до пункту 1.2. розділу 1 Положення про Інспекцію Державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18 жовтня 2000 року № 574 (далі - Положення), Інспекція державного портового нагляду (надалі - ІДПН) є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.
Пункт 1.3. Положення передбачає, що у своїй діяльності ІДПН керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства інфраструктури України, наказами Укрморрічінспекції, міжнародними договорами України з торговельного судноплавства, розпорядженнями капітана порту та цим Положенням.
Пунктом 3.1 Положення Інспекції надано право відмовляти в оформленні виходу судна в море у таких випадках: непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу, відсутності належним чином оформлених договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів морського перевезення небезпечних вантажів у водах під юрисдикцією України на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди довкіллю.
Пунктом 2.1.10. Правил передбачено, якщо в результаті перевірки судна виявлені і занесені у форму «B» дані про серйозну невідповідність судна вимогам чинного законодавства, правил мореплавства та міжнародних конвенцій України, капітан порту повинен у встановленому порядку відмовити у видачі дозволу на вихід судна в море до усунення виявлених недоліків.
Відповідно до підпункту 3.1 «Положення про капітана морського торгового порту України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18 жовтня 2000 року № 573, капітан Порту має право заборонити вихід в море у зв'язку з наявністю інших недоліків що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди довкіллю.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що недотримання вимог щодо відпочинку членів екіпажу є безпосередньо створенням загрози здоров'ю людей, (екіпажу судна).
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ТОВ «Югекоресурс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.