29 травня 2014 року м. Київ К/800/58463/13
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 375/833/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області, третя особа: Пенсійний фонд України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням заробітку, який отримав позивач протягом роботи в зоні відчуження з 01.06.1986 року по 10.06.1986 року, з додаванням заробітку на основній роботі, тобто в порядку, що був встановлений відповідачем 16.07.2004 року.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням заробітку, який отримав позивач протягом роботи в зоні відчуження з 01.06.1986 року по 10.06.1986 року, з додаванням заробітку на основній роботі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення, з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судами, ОСОБА_1 знаходиться на пенсійному забезпеченні в Управлінні Пенсійного фонду України у Рокитянському районі Київської області, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.10.2003 року.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2-ї категорії, про що свідчить Посвідчення Серія НОМЕР_2 від 03.12.1992 року
12 липня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Рокитянському районі із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням заробітку, який мав позивач під час приймання участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (заява вх. № 1220 від 12.07.2004 року), відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області № 121962 від 16.07.2004 року позивачу здійснено перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням заробітної плати, яку отримував позивач під час того, як приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС в зоні відчуження з додаванням заробітку за основним місцем роботи.
Судами також встановлено, що з моменту призначення пенсії за ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та до квітня 2012 року ОСОБА_1 отримував пенсійне забезпечення з урахуванням заробітної плати в розмірі 1716,12 грн., а починаючи з квітня 2012 року позивач отримав пенсійне забезпечення в значно меншому розмірі, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в Рокитянському районі Київської області самостійно здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача, та враховано, як зазначено останнім, заробіток за останні 12 місяців роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю (лист за вих. № 1653/06 від 25.05.2012 року).
Зокрема, Розпорядженням № 121962 від 20.03.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Рокитянському районі Київської області, позивачу здійснено в примусовому порядку перерахунок пенсійного забезпечення та враховано заробітну плату за 12 місяців роби в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Не погоджуючись з вказаним вище розпорядженням, 26 квітня 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Рокитянському районі Київської області (вх. № 84/К-01), на що отримав відмову в поновленні пенсійного забезпечення з урахуванням заробітної плати в період приймання участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вих. № 1653/06 від 25.05.2012 року).
В подальшому, 30.05.2012 року позивач звернувся зі скаргою до Управління Пенсійного фонду України в Київській області (заява вх. № 1577/К-01 від 30.05.2012 року), проте отримав відмову в задоволенні заявлених вимог (вих. № 1577/К-01 від 25.06.2012 року).
18.07.2012 року позивач з метою вирішення проблемного питання звернувся до Пенсійного Фонду України (заява вх. № 16063/К-100 від 18.07.2012 року), на що також отримав відмову (вих. № 16063/К-1 від 16.08.2012 року).
Зокрема, з листа-відмови Пенсійного Фонду України № 16063/К-1 від 16.08.2012 року вбачається, що підставою відмови стало те, що керуючись нормами ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із заробітку за один неповний місяць роботи в зоні відчуження, оскільки є 12 місяців роботи в зоні посиленого радіологічного контролю та зазначено, що пенсія була нарахована з порушенням вимог вказаної норми, оскільки позивач працював в зонах радіоактивного забруднення з 26.04.1986 року по 19.09.2003 рік, а на сьогодні пенсійна справа приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Тому відповідачем по справі взято до уваги заробітну плату за період з 01.01.2001 року по 31.01.2001 року, про що позивач не просив та не виявляв бажання у такому перерахунку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії, так як ОСОБА_1 пропрацював на території радіоактивного забруднення більше 12 місяців (з 1986 року по даний час), а тому при визначенні середньомісячного фактичного заробітку позивача для обчислення пенсії за віком необхідно визначати за будь-які 12 місяців підряд роботи на території радіоактивного забруднення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що спірні дії органу відповідача щодо самостійного зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача вчинені не на підставі та всупереч нормативним вимогам та є неправомірними.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до зони радіологічного забруднення відноситься як зона відчуження, так і зона посиленого радіологічного контролю.
Згідно зі ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до управління), обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час.
Разом з тим, аналіз вимог чинного законодавства у сфері призначення, перерахунку пенсій, дає підстави погодитись колегії суддів із висновком апеляційного суду про те, що нормативно-правовими актами не передбачено можливості відповідача на власний розсуд здійснювати перерахунок пенсійного забезпечення громадян та в примусовому порядку знижувати розмір пенсії, мотивуючи це помилкою працівника органу пенсійного забезпечення.
Так, апеляційним судом встановлено, що відповідач здійснив в 2012 році перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням помилки в попередньому нарахуванні.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження проведення службового розслідування в управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області чи кримінального провадження щодо здійснення службовими особами відповідача невірного нарахування пенсії ОСОБА_1 або Наказів, розпоряджень, вироків про виявлення таких порушень чи притягнення винних осіб до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про здійснення такого перерахунку Управлінням Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі та не надавав своєї згоди.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі наведених норм, колегія суддів знаходить вірним висновок апеляційного суду про те, що відповідач, під час перерахунку пенсійного забезпечення позивача діяв всупереч вимогам та приписам Конституції України, не маючи при цьому повноважень на здійснення такого роду дій, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії в березні 2012 року протиправними та задовольнив позовні вимоги.
З огляду на викладене, судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 375/833/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: