провадження № 22-ц/796/5658/2014 Головуючий у 1 інстанції: Ільєва Т.Г.
Доповідач: Поліщук Н.В.
12 червня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого-судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарях Клінчук О.М., Задорожному А.Г.
за участю представника заінтересованої особи Квітки О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України, в інтересах якої діє представник за довіреністю Квітка ОксанаОлексіївна, на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2014 року у справі за заявою Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2002 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України, Міністерства юстиції України, третя особа - Апеляційний суд Херсонської області про стягнення щомісячного довічного грошового утримання, вихідної допомоги при відставці та моральної шкоди,
У вересні 2013 року Державна казначейська служба України звернулася до суду із заявою, у якій просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа №2-3868/2002 шляхом стягнення на користь ОСОБА_3 довічного грошового утримання з рахунку Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».
Заяву обґрунтовує тим, що згідно із Законами України «Про державний бюджет України» на 2004-2013 роки з відповідними змінами та доповненнями, у Міністерстві фінансів України та Державній казначейській службі України не передбачені видатки та повноваження для виплати коштів суддям за судовими рішеннями, натомість функції та обов»язки розпорядження бюджетними коштами щодо фінансового забезпечення суддів покладені на Державну судову адміністрацію України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2014 року заяву задоволено, вирішено змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, за яким 04 травня 2006 року Печерським районним судом м.Києва видано виконавчий лист №2-3868/2002 про стягнення з Міністерства фінансів України, шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 4962 грн., ОСОБА_3 6775 грн., передбачених за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» головного розпорядника Державної судової адміністрації України.
Не погодившись з ухвалою, Державною судовою адміністрацією України, в інтересах якої діє представник за довіреністю Квітка О.О., подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ДСА України не брало участі у справі та до неї позовних вимог не пред»являлось, зміст поданої заяви зводиться не до зміни способу та порядку виконання рішення, а до заміни сторони виконавчого провадження. Також зазначає, що фактично Державна судова адміністрація України почала діяти з 01 січня 2003 року, тобто після звернення позивачів з позовом до суду.
В судовому засіданні представник Державної судової адміністрації України доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДСА України, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції установлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2002 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково, вирішено стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 4962 грн., ОСОБА_3 6775 грн.
На виконанні у Державній казначейській службі України знаходяться виконавчий лист від 04 травня 2006 року у справі №2-3868/2002 про стягнення з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 довічного грошового утримання в розмірі 6775 грн.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення є утрудненим, що дає підстави для зміни способу та порядку виконання рішення, оскільки виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань передбачених в Державному бюджеті головному розпоряднику бюджетних коштів - Державній судовій адміністрації України, в порядку встановленому постановою Кабінету міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
За змістом вказаної правової норми підставою для встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення, проте ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, що виникли після його ухвалення.
Звертаючись до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення суду, заявник Державна казначейська служба України посилається на неможливість виконання рішення у зв»язку із тим, що згідно із Законами України «Про державний бюджет України» на 2004-2013 роки з відповідними змінами та доповненнями, у Міністерстві фінансів України та Державній казначейській службі України не передбачені видатки та повноваження для виплати коштів суддям за судовими рішеннями, натомість функції та обов»язки розпорядження бюджетними коштами щодо фінансового забезпечення суддів покладені на Державну судову адміністрацію України.
Відповідно до ч.1 ст. 145 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 8 частини 1 статті 7 Бюджетного Кодексу України передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів, а саме: бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними законом про державний бюджет України, міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників, відповідно до пункту 1 статті 22 Бюджетного Кодексу України.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та розпису Державного бюджету України на 2013 рік за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» на 2013 рік передбачені асигнування у сумі 10 000 000 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що головним розпорядником коштів державного бюджету щодо виконання зазначеної бюджетної програми є Державна судова адміністрація України.
Разом з цим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 року.
Відповідно до п.25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Відтак, є безпідставним твердження заявника Державної казначейської служби України про відсутність механізму виконання судового рішення, прийнятого на користь судді.
Задоволення судом першої інстанції заяви Державної казначейської служби України та встановлення запропонованого заявником способу виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2002 року фактично змінить суть даного рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства та нормам ст.373 ЦПК України.
Відповідно до ст.. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, оскільки питання вирішено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 208, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, в інтересах якої діє представник за довіреністю КвіткаОксана Олексіївна, задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2014 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2002 року - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
С.В.Кулікова