АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
10 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Немировської О.В., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2014 року
в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві.
Колегія суддів, -
У березні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася у суд зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Клименко О.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2014 р. скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, зокрема на ту обставину, що оскаржувану постанову було отримано нею 03 березня 2014 р., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до того ж суду.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, районний суд виходив з того, що скарга подана із порушенням строків на звернення, визначених ст.385 ЦПК України, а клопотання про поновлення такого строку скаржницею не заявлено.
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з нормами процесуального права та ґрунтуються на наявних в матеріалах справи та належно оцінених доказах.
Відповідно до положень ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 отримала оскаржувані постанови 03 березня 2014 р. предметом розгляду суду першої інстанції не були, на вказані обставини скаржниця не посилалася й не просила поновити у зв'язку з цим строк оскарження, а тому вони не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.
Згідно вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду…
Положеннями ст.73 ЦПК України передбачено що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі пропущення з поважних причин.
Між тим, ОСОБА_1 заява про поновлення пропущеного процесуального строку не подана, поважності причин пропуску строку звернення у суд не вказано.
Відповідно до керівних роз'яснень, які містяться у п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод… Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання… Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Колегія суддів враховує й ту обставину, що ОСОБА_1, виконавши вимоги закону, не позбавлена можливості повторно звернутися у суд за захистом своїх прав.
З урахуванням викладеного та матеріалів справи, у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав до залишення скарги без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам, й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 754/4064/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6169/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Ярошенко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.