Провадження № 2/754/3927/14
Справа №754/7610/14-ц
17.06.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
за участю секретаря - Слободянюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивуючи свої вимоги тим, що 19.12.2003 року між сторонами було укладено шлюб. У період шлюбу спільних дітей не має. Спільне життя із відповідачем не склалося з причин відсутності між подружжям взаєморозуміння. Шлюбні відносини фактично припинилися з 2011 року, спільний бюджет та господарство не ведуть. Таким чином, сім'я фактично розпалася, шлюб є формальним, а тому збереження шлюбу є недоречним.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідачка проти задоволення позову не заперечувала.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19 грудня 2003 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3300.
У період шлюбу спільних дітей немає.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд зясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони однією сімєю не проживають, спільне господарство не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 грудня 2003 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3300 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: