Справа № 641/9455/14-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/509/14 Доповідач апел. інстанції ОСОБА_2
Категорія: ст. 296 ч.1 КК України
12 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 641/9455/14-к по обвинуваченню ОСОБА_9 за ст. 296 ч.1 КК України за його апеляційною скаргою на вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2014 року, -
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2014
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Кірове Євлахского району Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, азербайджанець, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , судимий: 30.10.2009 р. за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України та іспитовим терміном 3 років
засуджений за ч.1 ст.296 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст.ст.71, 72 КК України шляхом часткового приєднання покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.10.2009 остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
З цим вироком не погодилися обвинувачений, який подав апеляційну скаргу, просить скасувати вирок, а кримінальне провадженні закрити у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав апеляційну скаргу, але подав судові заяву про застосування до нього амністії.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що він 07 липня 2012 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_9 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, зайшовши до кафе «Азалія», розташованого по площі Повстання, 2 в м. Харкові, на порозі зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_10 , який намагався вийти з приміщення та безпричинно плечем штовхнув останнього, не даючи можливості вийти. ОСОБА_10 зробив ОСОБА_9 зауваження, на що той висловився на його адресу нецензурною лайкою та, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, відчуваючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_10 , схопив його ззаду за комір сорочки, розвернув навколо своєї осі, і, безпричинно завдав удар кулаком руки в потиличну область голови, від чого потерпілий опинився на вулиці і впав обличчям на землю. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_9 наніс не менш 2-х ударів ногами ОСОБА_10 , який лежав на землі та не чинив ніякого опору, по тулубу та паху, спричинивши йому, забиту рану потиличної області, синець і садна лобної області, синці навколо очних областях, які відносяться до легких тілесних пошкоджень.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.296 КК України відповідає встановленим обставинам справи.
Вина обвинуваченого повністю доведена:
Так потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що 07 липня 2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, він повертався з дня народження сина та вийшовши з метро попрямував до кафе «Азалія», що знаходиться на Кінному ринку за адресою АДРЕСА_2 , де зустрівся із знайомим, який повинен був віддати йому відремонтований мобільний телефон. В цьому кафе він зі знайомим випив по келеху пива, забрав телефон. Знайомий пішов раніше, а він залишився допивати пиво та через деякий час зібрався додому. Виходячи з кафе на порозі він зіштовхнувся з обвинуваченим та зробив йому усне зауваження та у відповідь почув нецензурну лайку, але ОСОБА_10 прямував до виходу не надаючи цьому значення. Проходячи далі потерпілий почув як цей чоловік, як потім стало відомо - ОСОБА_9 , сильно його сіпнув за комірець сорочки виштовхнувши з кафе, після цього наніс удар в потилицю від чого він упав лицем до землі, після цього обвинувачений кілька разів вдарив потерпілого по тулубу, а коли він перевернувся, то побачив як до них бігли працівники охорони «КРАТОС», в цей час ОСОБА_9 пішов почав зникати уходячи подалі від нього. Працівники охорони відвели ОСОБА_10 до воріт, де надавши першу медичну допомогу, викликали швидку медичну допомогу, яка доставила його до лікарні.
Свідок ОСОБА_11 показав, що 07 липня 2012 року близько 17 години 30 хвилин він та ОСОБА_12 будучи працівниками охорони ПП «ДЮА КРАТОС»
були на чергуванні на території Кінного ринку в м. Харкові та робили обхід території. Під час обходу біля кафе «Азалія» побачили на відстані близько 20 метрів лежачого на землі потерпілого та біля нього був ОСОБА_9 , який бив ОСОБА_10 по корпусу та в пах. Побачивши їх ОСОБА_9 почав втікати, а вони підійшли до потерпілого та відвівши його подалі спитали що сталося на що він відповів що його побили та вказав на неподалік стоячого ОСОБА_9 , який був у стані алкогольного сп'яніння та якого вони попросили підійти, після чого викликати міліцію та швидку медичну допомогу, яка забрала потерпілого.
Свідок ОСОБА_12 показав, що 07 липня 2012 року напроти автостанції біля кафе «Азалія» на Кінному ринку в м. Харкові ввечері близько 17 години 30 хвилин, він разом з ОСОБА_11 обходили територію ринку та побачили на відстані близько 20-25 метрів обвинуваченого ОСОБА_9 , який здійснював удари потерпілому по тулубу. Вони пішли в їх сторону, щоб розібратися, але ОСОБА_9 , побачивши їх, пішов звідти. Потерпілий в той час кричав, а на його обличчі була кров, тому вони викликали швидку медичну допомогу та міліцію. Сам обвинувачений в той час був неподалік біля автостанції, після чого вони його покликали до місця події, з ним спілкувався ОСОБА_11 .. По приїзду швидкої медичної допомоги, потерпілого увезли до лікарні, а обвинуваченого, забрали працівники міліції.
Відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, а тому суд визнає допустимими наступні докази, отримані органами досудового слідства в порядку КПК України (в редакції 1960 року).
Під час відтворення обстановки та обставин події від 19 вересня 2012 року, потерпілий ОСОБА_10 детально і докладно показав та розповів, де, коли та яким чином обвинувачений ОСОБА_9 , огли наносив йому удари.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 4994-ая/12 від 28 вересня 2012 року, у потерпілого ОСОБА_10 мали місце наступні тілесні ушкодження: забита рана потиличної області, синець і садна лобної частини, синці в навколоочних областях. Дані пошкодження виникли в результаті впливів тупими твердими предметами. Всі ці ушкодження могли утворитися незадовго до його госпіталізації 07.07.2012 року, в тому числі під час вказаних подій. За ступенем тяжкості це - ЛЕГКІ тілесні ушкодження. Покази ОСОБА_10 дані ним при відтворенні обстановки та обставин події, не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого.
Колегія суддів вважає, що своїми умисним діями, які полягали в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 296 КК України, тобто судом першої інстанції його дії кваліфіковано правильно.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_7 про те, що вина обвинуваченого не доведена, а сам ОСОБА_9 не причетний до даного правопорушення, є неспроможними та спростовуються наведеними вище доказами.
Невизнання ОСОБА_9 своєї вини, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Призначене покарання відповідає характеру правопорушення, особі обвинуваченого. При призначенні покарання суд першої інстанції дотримавсь вимог ст.65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, ухвалив справедливе, та обґрунтоване рішення, призначив покарання, необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і для попередження скоєння ним нових правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_9 остаточне покарання, в тому числі за правилами ст.ст.71,72 КК України у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції повною мірою врахував, що ОСОБА_9 раніше судимий за тяжкий злочин, вчинив новий злочин в період іспитового строку.
Разом з цим, підлягає задоволенню заява обвинуваченого про застосування до нього амністії, оскільки відповідно до ст.2 Закону України від 8 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
На 19 квітня 2014 роки, тобто на день набрання чинності Законом від 8 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» обвинувачений, з урахуванням перебування під вартою за попередньою справою, за якою вирок складено з тим, що оскаржується у цій справі, відбув 3 роки 14 днів.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
На підставі ст.2 Закону України від 8 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування покарання за цим вироком звільнити.
Запобіжний захід ОСОБА_9 скасувати. Звільнити його з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.
Головуючий -
Судді -