Справа № 752/8862/14-ц
Провадження по справі № 2-н/752/363/14
10.06.2014 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., ознайомившись з матеріалами заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квартет» ЛТД про видачу судового наказу про відшкодування боргу за комунальні послуги та квартирну плату відносно ОСОБА_1,
встановив:
10.06.2014 року до провадження судді передано матеріали заяви ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відносно ОСОБА_1.
Як видно зі змісту заяви, ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД заявлено вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка станом на квітень 2014 року складає 8 094, 13 грн. За даними розрахунку заборгованості щодо боржника ОСОБА_1, заборгованість розрахована за період з квітня 2011 року по квітень 2014 року, а також враховано борг станом на кінець березня 2011 року - 867, 63 грн., що свідчить про вимогу, яка виходить за межі строків загальної позовної давності, які визначені ст. 257 ЦК України.
Крім того, зі змісту зазначеної вище заяви та доданих до неї додатків видно, що між заявником та боржником відсутні договірні правовідносини з приводу послуг, заборгованість за які ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД просить стягнути з боржників у порядку наказного провадження.
Проте, відповідно до рекомендацій, що містяться в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комуналні послуги, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення і радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Між тим, звертаючись в суд з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відносно ОСОБА_1, заявником не додано до заяви відповідного договору про надання послуг або ж інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.
За правилами п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Наразі, ті обставини, що заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості по квартирній платі та за надані комунальні послугиза період, що виходить за межі загальних строків позовної давності, та не додано до заяви відповідного договору про надання такої послуги є підставою для висновку про те, що останнім заявлено вимогу, яка свідчать про наявність спору між стягувачем і боржником у частині щодо строків позовної давності та надання послуги з газопостачання, відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження, а тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу з приводу заявлених вимог необхідно відмовити.
На виконання вимог ч.4 ст. 100 ЦПК України про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно постановити ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦК України, ст. 100 ЦПК України, -
ухвалив:
відмовити у прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квартет» ЛТД про видачу судового наказу про відшкодування боргу за комунальні послуги та квартирну плату відносно ОСОБА_1.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Плахотнюк К.Г.