Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.І.
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 4 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 квітня 2005 року, яким
ОСОБА_2,
народженого ІНФОРМАЦІЯ_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, -
засуджено за ст. 115 ч.1 КК України на 9 років позбавлення волі.
З ОСОБА_2 стягнуто 423 грн. 69 коп. судових витрат, а також вирішено долю речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2005 року вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він приблизно о 19 год. 00 хв. 17 грудня 2004 року, перебуваючи у дачному будинку АДРЕСА_1, під час сварки із ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних стосунків наніс останньому біля 10 ударів молотком у голову, внаслідок чого потерпілий помер на місці злочину.
У касаційній скарзі захисник засудженого просить постановлені судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, направивши справу на нове досудове слідство. При цьому захисник зазначає, що ОСОБА_2 вчинив вбивство потерпілого у стані сильного душевного хвилювання, яке було викликане неправомірними діями потерпілого, а також посилається на відсутність у засудженого умислу на позбавлення життя потерпілого.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги і призначення справи до розгляду у касаційній інстанції з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_3 на грунті неприязних стосунків відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів, зокрема: показаннями самого засудженого, який пояснив в судовому засіданні, що саме від нанесених ним ударів по голові молотком після сварки з ОСОБА_3 настала смерть потерпілого. При цьому засуджений пояснив, що удари потерпілому він почав наносити, коли ОСОБА_3 заснув.
Показання ОСОБА_2 про сварку між ним і потерпілим підтверджуються його явкою з повинною і показаннями під час відтворення обстановки і обставин події.
Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненному злочині підтверджена висновком судово-медичної експертизи про характер, механізм утворення і локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та причину його смерті, висновками медико-криміналістичної і судово-імунологічних експертиз, іншими доказами.
Викладені у скарзі захисника доводи про те, що ОСОБА_2 вчинив вбивство потерпілого у стані сильного душевного хвилювання, є безпідставними, оскільки згідно з даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи (а . с. 241-243) засуджений на момент вчинення злочину був психічно здоровим, у стані фізіологічного афекту, або в іншому емоційному стані, який міг вплинути на його свідомість і поведінку, не знаходився.
Зазначені доводи скарги перевірялись судом першої та апеляційної інстанцій, і свого підтвердження не знайшли.
За таких обставин вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, немає підстав. Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст.115 ч.1 КК України, призначивши йому покарання відповідно вимогам закону.
Підстав для пом'якшення засудженому покарання не вбачається.
Порушень кримінально-процесуального законодавства України, які б тягли скасування або зміну постановлених судових рішень, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відмовити.
Присяжнюк Т.І. Пошва Б.М. Нікітін Ю.І.