Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1540/13-к
17.06.2014 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070080000593 від 12.03.2013 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,
обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України,
та кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070080001106 від 06.06.2013 року по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, раніше судимого вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.07.2012 року за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу розміром 595 грн.,
обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,
11 березня 2013 року, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_4 1978 року народження, знаходячись в літній кухні будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на ґрунті довготривалих неприязних відносин, затіяв сварку з приводу розподілу майна з ОСОБА_7 , під час якої наніс останньому множинні удари руками стиснутими в кулак по голові та в область рудної клітки справа.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_9 згідно висновку
експерта №96 від 28.03.2013 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покровів орбітальної ділянки правого ока; саден шкірних покровів чола зліва, лівої щоки; набряку м'яких тканин та синця шкіряних покровів носа; набряку м'яких тканин та садна шкірних покровів в скроневій ділянці зліва; які відповідно до п.2.3.2 "б" "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження
11 березня 2013 року, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_4 , 1978 року народження, знаходячись в літній кухні будинку АДРЕСА_1 , де на ґрунті довготривалих неприязних відносин з приводу розподілу майна затіяли сварку з ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, наніс по обличчю ОСОБА_7 три удари кулаками правої та лівої рук. В цей же час ОСОБА_5 підтримуючи протиправні дії свого сина ОСОБА_4 , підійшов з-заді до ОСОБА_7 , де діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс один удар металевою пательнею в область голови та два удари кулаками правої та лівої руки по спині ОСОБА_7 заподіявши останньому, згідно висновку експерта №96 від 28.03.2013, тілесні ушкодження у вигляді саден шкірних покровів задньої поверхні грудної клітки в ділянці правої лопатки, набряків м'яких тканин волосистої частини голови, та струсу головного мозку, що підтверджений об'єктивною неврологічною симптоматикою та даними яке спричинило розлад здоров'я понад 6 але не більше 21 дня, і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «а» Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених „Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у інкримінованому йому заперечив, та показав, що він разом з ОСОБА_5 , після судового засідання в м.Виноградів 11.03.2013 року пішли додому, за адресою АДРЕСА_1 . Знаходячись в дворогосподарстві він почув, як ОСОБА_7 сказав, що якщо хтось зайде до нього в будинок, то він переламає тому ноги. На це він вирішив перевірити і зайшов до кімнати ОСОБА_7 . Зайшовши до вітальної кімнати літньої кухні, ОСОБА_7 , замахнувся в його бік пательнею, і в той же час він вибив її з його рук. Після чого вони один одного штовхали, але ніяких ударів ОСОБА_10 він не наносив. Під час штовханини, ОСОБА_7 , наніс йому один удар, правою рукою в область грудей, від чого він впав на підлогу, після чого намагався піднятися, але ОСОБА_7 , наніс йому удар ногою в його ногу. Потім через декілька секунд ОСОБА_7 , зверху притиснув його до підлоги, під час чого він намагався піднятися, але не міг. В той час він почув крики батька ОСОБА_5 , який кричав “ніж”. Після чого батько ОСОБА_5 відтягнув ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_11 підбігла до нього та вприснула в очі газовим балончиком. Ні міліцію ні швидку вони не викликали. ОСОБА_7 та ОСОБА_11 спокійно пішли собі з двору. Побоїв на ОСОБА_7 не було.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину заперечив, та зазначив, що ні він ні його син ОСОБА_4 . ОСОБА_7 не били, а навпаки ОСОБА_7 побив його сина ОСОБА_4 , декілька разів вдарив сина в груди та в обличчя і намагався його вдарити ножем. Однак він вибив від ОСОБА_7 ніж. Після цього ОСОБА_7 вдарив його в обличчя, від чого в нього випали зуби. Пательнею він ОСОБА_7 по голові не бив, оскільки на ній відсутні відбитки його пальців.
Незважаючи на заперечення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вини у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), що їм інкриміновано, їх вина доводиться показами потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 11.03.2013 року він був на суді по цивільній справі з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з приводу права власності на будинок. Коли він повернувся додому, на зустріч вийшов ОСОБА_12 і почав виганяти його з двора. Після цього він намагався зайти в літню кухню. За ним пішов ОСОБА_12 і напав на нього і виштовхав у газовку і там почав бити, надівши на голову светер. Від ударів він впав між газовою плитою і холодильником. Тоді ОСОБА_13 наніс йому два удари по спині і голові пательнею. Після цього він почав вириватися від ОСОБА_14 , а ОСОБА_15 почала кричати і він відчув запах терену, бо ОСОБА_15 вприснула газовим балончиком в обличчя ОСОБА_16 і ОСОБА_12 вибіг з будинку мити очі. Після цього він з ОСОБА_15 пішли з дворогосподарства в сільську раду, куди також приїхали співробітники міліції та лікар. Додому їх не впустили, тому вони пішли номувати до родичів в с.Широке. На наступний день він пішов в м. Виноградів та написав заяву у міліцію та пішов в поліклініку на обстеження.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень він лікувався спочатку в м.Виноградів, після в м.Ужгороді. Після цього продовжив лікування а лікарні в смт. Королево. В листопаді 2013 року проходив лікування в м.Ужгороді знову.
Від отриманихх травм у нього постійно болить голова, у зв'язку з чим не пройшов мед огляд, визнаний не придатним і переведений з роботи провідника вантажником.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона разом з ОСОБА_7 , вирішили піти додому, за адресою АДРЕСА_1 . Зайшовши на територію, вищевказаного дворогосподарства ОСОБА_7 , відчинив двері, літньої кухні так як вони там постійно проживають та зайшов до кімнати. В той же час за ним забігли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_11 зайшла до кімнати будинку та побачила як ОСОБА_4 , наносить удари руками по тілу ОСОБА_7 , побачивши це вона попросила ОСОБА_5 , який стояв з сторони, щоб він відтягнув ОСОБА_4 та припинив протиправні дії, на це ОСОБА_5 , одною рукою тягнув ОСОБА_7 на себе, а правою рукою наносив йому удари по спині. ОСОБА_5 , з газової плити взяв пательню та наніс ОСОБА_7 , удар по спині та голові від чого від пательні відпала ручка. Від нанесених ударів в ОСОБА_7 пішла кров з носу та з обличчя. Побачивши це вона побігла в другу кімнату будинку та подзвонила з мобільного на телефон «102» та «103». Потім ОСОБА_11 знову зайшла до кімнати де побачила як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , продовжували наносити удари по різним частинам тіла ОСОБА_17 . ОСОБА_5 , крикнув ОСОБА_4 , щоб останній взяв ніж, почувши це вона налякалася, витягнула з своєї сумки, газовий балончик «Терен» та вприснула ОСОБА_4 в очі, після чого вона разом з ОСОБА_18 , пішла на сільську раду, там ОСОБА_7 , оглянув дільничний терапевт, ОСОБА_19 , який надав йому, першу медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_19 , в судовому засіданні показав, що до нього на мобільний телефон, зателефонував дільничний інспектор міліції ОСОБА_20 , який повідомив, його щоб він виїхав на АДРЕСА_2 , а потім до сільської ради, так як потрібно було надати громадянам медичну допомогу. Приїхавши за адресою АДРЕСА_2 , зайшов до будинку та побачив там ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Підійшовши до ОСОБА_4 , він оглянув його, та побачив у нього гематому на правій кисті, на тильній стороні, виміряв артеріальний тиск. Після чого він оглянув ОСОБА_4 в якого виявив, різке почервоніння обличчя та склер обох очей. ОСОБА_4 , йому повідомив, що співмешканка ОСОБА_7 , під час сварки, газовим балончиком зробила декілька вприсків йому в обличчя. Після чого він поїхав на сільську раду, там він побачив в коридорі приміщення ОСОБА_7 та його співмешканку. Потім до нього підійшов сільський голова ОСОБА_21 , який попросив оглянути вищевказаних громадян, що знаходилися в приміщенні сільської ради. Оглянувши, ОСОБА_7 , виявив численні подряпини на обличчі та декілька червоних плям на спині та грудях, якому він надав першу медичну допомогу та вколов анальгін з димедролом, після чого звернувся до співмешканки ОСОБА_7 , чи потрібно її оглянути та надати медичну допомогу, але остання повідомила, що з нею все в порядку та медичної допомоги не потребує.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що 11 березня до нього о 5-й годині вечора прийшов ОСОБА_7 разом з ОСОБА_23 . Купар ОСОБА_24 був побитий та повідомив йому, що
його побили ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . ОСОБА_25 разом з ОСОБА_26 переночували в нього, а зранку зразу ОСОБА_25 пішов у лікарню. За той час, що ОСОБА_25 в нього був, він постійно перебував у стресі.
Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні показав, що 11 березня 2013 року знаходився на чергуванні. За повідомленням чергового виїхав в с.В.Копаня. Прибувши в сільську раду ОСОБА_7 написав заяву про прийняття міри відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які його побили. Відібрав пояснення від ОСОБА_7 Симинець ОСОБА_28 та ОСОБА_4 відмовилися надавати дозвіл на огляд місця події. Під час розмови з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 видимих тілесних ушкоджень у них не було.
Не дивлячись на заперечення своєї вини в скоєнні інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, така також стверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 11.03.2013 року (а. с. 3):
- протоколами проведення слідчого експерименту від 18.04.2013 року(а. с. 44-54):
- рапортом оперативного чергового Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, змістом якого підтверджено факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (а. с. 4);
- висновок експерта №96 (вих. №304 від 28.03.2013 р.), за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1969 р.н., яким підтверджено ті обставини, що у ОСОБА_7 мали місце тілесні пошкодження у вигляді: СИНЦЯ шкірних покровів орбітальної ділянки правого ока; САДЕН шкірних - вів чола зліва, лівої щоки та задньої поверхні грудної клітки в ділянці правої лопатки; НАБРЯКУ м'яких тканин та СИНЦЯ шкірних покровів носа; НАБРЯКУ м'яких тканин та САДНА шкірних покровів в скроневій ділянці зліва; НАБРЯКІВ м'яких тканин волосистої частини голови; СТРУСУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, що підтверджений об'єктивною неврологічною симптоматикою. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла і стиснута в кулак рука, обута нога або інші подібні предмети при нанесенні ударів ними, при цьому він міг знаходитися в будь - якому положенні, повернутим відповідно травмованими ділянками відносно травмуючого предмету, виникнення їх при вільному чи прискореному падінні з висоти власного зросту - малоймовірне (а. с. 34-36).
Суд відкидає доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що не завдавали ударів потерпілому ОСОБА_7 , оскільки такі спростовані показами свідка ОСОБА_11 , яка чітко показала, що ОСОБА_4 наносив по тілу ОСОБА_7 удари руками та ногами, а ОСОБА_5 наніс два удари ОСОБА_7 металевою пательнею по голові та спині. Факт спричинення тілесних ушкоджень, тобто наявність подряпин та забоїв після сварки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з ОСОБА_7 стверджено також свідками ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Неймет, пояснення яких узгоджуються як між собою, так з іншими матеріалами справи.
Крім того суд не приймає до уваги також доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 наносив йому удари в обличчя, в результаті чого в нього було вибито зуби, як голослівні, оскільки жодних доказів, на ствердження вказаної обставини матеріали справи не містять. ОСОБА_5 з цього приводу до закладу охорони здоров'я не звертався. Також не звертався ОСОБА_5 до правоохоронних органів з цього приводу. Взагалі вказану обставину обвинувачений ствердив тільки в суді, що дає підстави для критичного сприйняття судом вказаних обставин.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку та прийняв наступне рішення.
Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України - умисне легкі тілесні ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_4 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 , підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України - умисне легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Обвинувачений ОСОБА_5 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 , підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і дані особистості - на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а. с. 60), характеризується посередньо (а. с. 57), інвалід 3-ї групи з дитинства (а.с.21), раніше не судимий (а. с. 61).
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і дані особистості - на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а. с. 134), характеризується посередньо (а. с. 131), пенсіонер за віком (а.с.99), раніше судимий вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.07.2012 року за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу розміром 595 грн. (а. с. 15 зв., 16-17, 132 зв.).
За таких обставин, беручи до уваги характеристику обвинувачених та інші обставини справи, до них необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якими кваліфіковано їх дії у вигляді штрафу, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Проте обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_4 підлягають звільненню від відбування покарання у відповідності до положень Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014, № 1185-VII, вигодячи з наступного.
Згідно п.п. г., ґ ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, та особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки ОСОБА_4 є інвалідом 3-ї групи з дитинства довічно, що стверджується пенсійним посвідченням від 10.12.2011 року (а.с.21), а ОСОБА_5 07.12.1941 ІНФОРМАЦІЯ_2 є пенсіонером за віком, що стверджується пенсійним посвідченням від 14.02.2003 року (а.с.99.) на них поширюються положення п.п. г., ґ ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, ОСОБА_4 та ОСОБА_31 підлягають звільненню від покарання по амністії..
Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по стягнення по 35000 грн. майнової шкоди та 20000 грн. моральної (а.с.18-18 зв., 20-21).
Цивільний позов мотивовано тим, що в результаті протиправних дій обвинувачених він зазнав матеріальних збитків та моральних страждань. На обґрунтування понесених матеріальних витрат вказує необхість довгий час лікуватися та ту обставину, що через тілесні ушкодження втратив роботу.
Понесені моральні страждання мотивує тим, що в нього змінився звичний ритм життя, наявні головні болі, нервові розлади.
Вирішуючи заявлений цивільний позов суд виходить з того, що статтею 55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань. Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст.1166 1167, 1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
На підтвердження понесених витрат цивільним позивачем ОСОБА_7 надано загальний розрахунок витрат на лікування та копії відповідних документів (а.с.43, 44-48) на загальну суму 1607,06 грн. Інших доказів понесення матеріальних витрат, матеріали справи не містять. За вказаних обставин цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 1607,06 грн. з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частинах.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілий зазнав душевного болю, який полягає в морально-психічних стражданнях, які він переніс, ще необхідно буде докладати значних зусиль фізичного та морального характеру для відновлення своєї нормальної та здорової життєдіяльності. Суд визнає, що вимушені зміни у житті потерпілого зумовлені вказаною подією, носять значний характер, а для відновлення попереднього укладу життя та душевного спокою необхідно докласти значних зусиль.
За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Всі вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з'ясуванні питання про обґрунтованість заявленого позивачем розміру моральної шкоди. Тому на підставі всього вищенаведеного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що вимогу про стягнення моральної шкоди завданої злочином у розмірі по 20000 грн. з кожного обвинуваченого заслуговує на увагу частково, оскільки є завищеним. Вимоги цивільного позову в цій частині підлягають до задоволення частково у розмірі по 5000 грн. з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Речові докази не визнавалися.
Процесуальні витрати на правову допомогу потерпілого у розмірі 4050 грн. (а.с.40 - 42) підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частинах на користь ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_16 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Звільнити засудженого ОСОБА_16 від відбування покарання на підставі п.“г” ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
ОСОБА_13 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Звільнити засудженого ОСОБА_13 від відбування покарання на підставі п.“ґ” ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_16 та ОСОБА_13 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволити - частково.
Стягнути на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_16 та ОСОБА_32 по 803,53 грн. (вісімсот три гривень 53 копійок) з кожного матеріальної шкоди та по 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) з кожного моральної шкоди.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Судові витрати на залучення на правову допомогу потерпілого у розмірі 4050 грн. стягнути на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 2025 грн. (дві тисячі двадцять п'ять гривень) з кожного.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
ГоловуючийОСОБА_1