Справа № 751/2488/14 Провадження № 22-ц/795/1114/2014 Головуючий у I інстанції -Гордійко Ю. Г. Доповідач - Мамонова О. Є.
Категорія - цивільна
12 червня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Мамонової О.Є.,
суддів: Вінгаль В.М., Зінченко С.П.
при секретарі: Шкарупа Ю.В.
з участю: сторін та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення районного суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити, а його зустрічний позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказується, що судом незаконно повернуто зустрічний позов без прийняття відповідної ухвали та відмовлено у виклику свідків. Апелянт зазначає, що судом не дано правової оцінки тому факту, що головою вуличкому ОСОБА_3 видано дві довідки, що він не проживає в спірному приміщенні з лютого 2013 року і з жовтня 2013 року. Також апелянт наголошує на тому, що судом не взято до уваги рішення суду у справі про розлучення, яким встановлено припинення шлюбних відносин з колишньою дружиною з вересня 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_5, які наполягали на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач втратив право на користування спірним житловим приміщенням у зв'язку зі своєю відсутністю без поважних причин понад один рік - з кінця лютого 2013 року.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, де крім неї з 09.02.2006 року зареєстровані її дочка - ОСОБА_6, колишній чоловік дочки - ОСОБА_1 та їх спільна дочка (онука позивачки) - ОСОБА_7 (а.с. 4-7).
Відповідно до акту від 10.03.2014 року та довідки № 13/1653 від 13.03.2014 року, підписаних головою вуличного комітету № 13 ОСОБА_3, ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає з лютого 2013 року (а.с. 8, 9). Зазначене було підтверджено показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6, допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
У відповідності до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було ґрунтовно задоволено позов ОСОБА_2, оскільки остання є власником помешкання, яке має намір використовувати для особистого проживання, а відповідач ОСОБА_1 вже більше року не проживає в ньому і доказів зворотнього ним не надано.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції незаконно повернуто зустрічний позов без прийняття відповідної ухвали не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, по-перше, матеріали справи містять ухвалу суду від 10 квітня 2014 року (а.с. 45) про відмову у прийнятті зустрічного позову, по-друге, повернення зустрічного позову не позбавляло можливості апелянта, відповідача по справі, доводити своє право на проживання у спірному житловому будинку у рамках заявленого позову.
Не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом доводи апеляційної скарги про наявність у справі двох довідок, про те що відповідач ОСОБА_1 не проживає в спірному приміщенні з лютого 2013 року та з жовтня 2013 року, оскільки голова вуличного комітету ОСОБА_3, за підписом якої вони видані, допитана в суді першої інстанції в якості свідка, уточнила, що ОСОБА_1 не проживає у спірному будинку саме з лютого 2013 року, що також підтвердили свідок ОСОБА_8, в присутності та за підписом якої було складено акт від 10.03.2014 року, та колишня дружина відповідача ОСОБА_6
Посилання апеляційної скарги на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.03.2014 року (а.с. 74), яким розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та яким, на думку апелянта, підтверджується факт його проживання у спірному приміщенні до вересня 2013 року, також не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вказаним рішенням суду встановлено факт припинення фактичних шлюбних стосунків між сторонами, але не вбачається з якого саме часу останній не проживає в спірному приміщенні
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: