Справа № 667/3795/14-а
Іменем України
02 червня 2014 року м. Херсон
Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого - судді Черниш О.Л.
при секретарі Верескун Є.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду із названим позовом, у якому зазначив, що 08.05.2014 року відповідачем інспектором ДПС УДАІ УМВС в Миколаївській області Наконечним Максимом Анатолійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зазначеною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 330 грн. Зазначає, що вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2014 року. Відповідно до змісту протоколу, позивач керуючи транспортним засобом перевищив швидкість, чим порушив вимоги п. 12.11 ПДР України, за що до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
При складанні протоколу інспектор ДПС відмовився надати картку маршруту патрулювання чи поста, показати відеозапис правопорушення, пояснення навіть слухати відмовився.
Позивач зазначив, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП інспектор ДПС не надав докази порушення позивачем правил дорожнього руху, тобто скоєння адміністративного правопорушення.
Просив суд визнати дії інспектора ДПС УДАІ УМВС в Миколаївській області Наконечного Максима Анатолійовича по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2014 року серії АА № 508054 та по прийняттю постанови про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 640987 від 08.05.2014 року - незаконними; скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 640987 від 08.05.2014 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив суд його задовільнити. Пояснив, що був зупинений інспектором ДПС, оскільки рухався зі швидкістю 105 км/год. Позивач попросив надати йому докази, оскільки не погоджувався із зазначеним, йому надали знімок, де була точка з надписом 105 км/год. Позивач пояснив, що рухався зі швидкістю 56 км/год.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Суд вирішив розглядати справу за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 640987 від 08.05.2014 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 330 грн., за вчинення адміністративного правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення визначено ст. 279 КУпАП, відповідно до якого посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, після цього оголошує протокол в разі його складання, заслуховує осіб, які беруть участь у розгляді справи, досліджує докази і вирішує клопотання.
Проте, відповідно до ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інспектором ДАІ на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 330 гривень, тобто більше, ніж мінімальний розмір штрафу, який може бути накладений за вказане правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення не враховано матеріальне становище ОСОБА_1, не заслухано його пояснень стосовно вчиненого адміністративного правопорушення.
Оскільки судом встановлено, що інспектор ДАІ при складанні протоколу та винесенні постанови діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому Кодексом України про адміністративні правопорушення використанням повноваження з метою, з якою це повноваження йому було надано, мало місце порушення позивачем правил дорожнього руху, то відсутні підстави для визнання дій інспектора незаконними та неправомірними по складанню протоколу та притягненню відповідача до адміністративної відповідальності.
Але, оскільки при винесені постанови не було з'ясовано обставин, які повинні бути враховані при накладенні адміністративного стягнення, то постанова підлягає скасуванню.
Кодексом адміністративного судочинства не передбачено закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а саме: необхідно скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, а в задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних об'єктивних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху.
Згідно змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 08.05.2014 року о 16:10 год. у м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом по вул. Веселинівська у населеному пункті, рухався зі швидкістю 105 км/год, швидкість перевищив на 45 км/год.. Швидкість вимірювалася приладом «Візир 0812452» повірка до 08.11.2014 року, чим порушив п.п.12.11 ПДР України.
За вчинення даного правопорушенням було складено протокол серії АА2 № 508054, у якому ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що рухався зі швидкістю 56 км/год.
Оскільки ОСОБА_1 заперечував проти вчинення ним правопорушення, то особа, яка виносила постанову, повинна була спростувати його доводи, пославшись на відповідні докази. Але оскаржувана постанова не містить доказів, які б спростовували доводи позивача про незаконність постанови. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення доводи позивача також не спростовуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд забезпечував відповідачеві можливість довести правомірність прийнятого ним рішення - оскаржуваної постанови, проте відповідач не зробив цього, не спростував доводів, зазначених позивачем, а тому суд вважає, що відповідач погоджується з ними.
Відповідачем не було надано доказів щодо правомірності прийнятого ним рішення та дотримання визначеного ст. 279 КупАП порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення з обов'язковим з'ясуванням обставин, визначених приписами ст. 280 КупАП, про що свідчить відсутність посилань на них в оскаржуваній постанові, а також доказів, які б спростовували заперечення позивача.
Відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову в межах наданих йому повноважень, хоч і не довів у постанові вину ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, а тому не можна стверджувати стверджувати, що дії інспектора по складанню протоколу та прийняттю постанови є незаконними, а тому вимоги про визнання дій інспектора по складанню протоколу та постанови незаконними задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 159-162 КАС України, ст.ст.7,9,251,252,279,280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовільнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену 08 травня 2014 року Серії ПС1 № 640987 за ч.1 ст.122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 330 гривень на ОСОБА_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:О. Л. Черниш