Справа № 459/515/14 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 22-ц/783/3266/14 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
Категорія: 32
29 травня 2014 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.
суддів : Приколоти Т.І., Тропак О.В.
при секретарі - Івановій О.О.
за участю: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,
оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 8000 грн. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення оскаржило відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що позивачем не долучено жодного медичного висновку про наявність факту спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров»я на виробництві. Жодних медичних документів, які б підтверджували перенесені стрес-депресію, які зазнав позивач внаслідок моральних страждань у результаті отриманого ушкодження здоров»я до матеріалів справи не подано. До того ж довідка МСЕК про відсоток стійкої втрати працездатності є тільки підставою для розрахунку і відшкодування матеріальної шкоди і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Посилається на те, що суд не взяв до уваги, що позивач знав при прийомі на роботу про шкідливі та небезпечні умови праці на шахту та про наслідки, які тягне за собою робота в даних умовах. Також зазначає, що позивачу виплачуються щомісячні страхові виплати у зв'язку з частковою втратою професійної працездатності і йому було виплачено одноразову страхову виплату у зв»язку із встановленням вперше стійкої втрати професійної працездатності та забезпечено позивача санаторно-курортною путівкою та медикаментозне лікування по професійному захворюванню..
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наведені нижче мотиви.
Встановлено, що протягом 1970-2004 р.р. позивач працював в шкідливих умовах праці на шахтах: 1-1 біс «Криворіжжя комбінату «Кадієввугілля» та № 10 «Великомостівська» .
26.01.2004 р. був звільнений у зв»язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
07.07.2004 р. Львівською обласною МСЕК позивачу вперше та безтерміново було призначено ІІІ групу інвалідності із втратою працездатності про профзахворюванню 40%..
Судом також встановлено, що внаслідок погіршення стану здоров»я позивач неодноразово звертався за медичною допомогою з діагнозом - хронічна поперекова-крижова радикулопатія, що підтверджується виписками із історії його хвороби.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, яка діяла на момент встановлення позивачу втрати працездатності, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов"язаний виплатити у встановленому законодавством порядку, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Отже, із вимог цього Закону випливає, що обов'язком відповідача є виплата моральної шкоди працівнику, завданої внаслідок ушкодження його здоров»я, що й зазначено у ст. 9 Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до п.2 наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року Про затвердження порядку та критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров"я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 року визнано таким, що втратив чинність наказ МОЗ України від 22.11.1995 року, яким затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров"я, пов"язане з виконанням трудових обов'язків, у п. 3.8 якого передбачалося, що на МСЕК покладено обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди.
Факт заподіяння позивачу шкоди підтверджується копією виписки з історії хвороби, копією акту розслідування професійного захворювання, копією довідки МСЕК, з якої вбачається, що ОСОБА_3 безтерміново встановлено 3 групу інвалідності та 40% втрати працездатності, що є достатньою підставою для встановлення цього факту.
Виходячи з положень ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував ступінь втрати працездатності позивача, а саме 40 %, характер та обсяг страждань, їх тривалість, а також, що позивач має серйозні порушення здоров»я зі стійким розладом функцій організму, які призводять до обмеження його життєдіяльності.
Твердження апелянта про те, що позивачем не представлено докази, які б підтверджували нанесення моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та трудовим каліцтвом спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачу виплачуються щомісячні страхові виплати у зв'язку з частковою втратою професійної працездатності і йому було виплачено одноразову страхову виплату у зв»язку із встановленням вперше стійкої втрати професійної працездатності, а тому підстав для відшкодування моральної шкоди немає, є невірним, оскільки відповідно до вимоги чинного законодавства позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров»я.
Так як суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 317 ЦПК України колегія суддів
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: