Справа № 462/15/11 Головуючий у 1 інстанції: Ригіна Д.М.
Провадження № 22-ц/783/2788/14 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія:
26 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючої судді - Копняк С.М.
суддів - Кабаля І.І., Мацея М.М.
секретар - Олексів О.А.
з участю апелянта - ОСОБА_2
представника апелянта - ОСОБА_3
відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника відповідача - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 30 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Прокурора Львівської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Виконавчий комітет Винниківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Прокурора Львівської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Виконавчий комітет Винниківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, висновки суду цілком не відповідають матеріалам справи, крім того, обставини, які мають значення для справи і які суд вважав встановленими є недоведеними.
Зазначає, що ще в 2004 році він звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та стягнення матеріальної і моральної шкоди, оскільки переконаний, що повне розбирання будинку АДРЕСА_2 та копання на його місці котловану для закладання фундаменту нового будинку, зведення нового будинку із набагато більшою масою та об»ємом, спричинило руйнування належного йому будинку.
На даний час він, зважаючи на дані державних будівельних норм, а саме ДБН А.2.2-3-97, які були чинними на початок здійснення будівельних робіт відповідачами і діяли до 30 червня 2004 року, а також ДБН А. 2.2-3-2004 року, які діяли з 1 липня 2004 року, тобто під час будівництва будинку відповідачами по справі, стверджує що відповідачі, демонтувавши зблокований будинок АДРЕСА_2, який мав спільну стіну і єдиний фундамент із належним йому будинком АДРЕСА_1, чим порушили такі норми.
Крім того, в ході будівництва відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вжили заходів по інженерному захисту зблокованого будинку перед розбиранням належного їм будинку №НОМЕР_1, повним демонтажем спільного фундаменту зблокованого будинку та викопуванням ями на влаштування нового фундаменту, для якого було викопано вдвічі глибший котлован в зблокованого будинку.
Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що проект відповідачів передбачав повне розбирання і демонтаж заблокованого будинку із спільним фундаментом і спільною стіною і при цьому чомусь не містив жодних рішень по інженерному захисту існуючого зблокованого житлового будинку. За таких обставин відповідач, Винниківська міська рада, в особі управління архітектури, погодила проектну документацію відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без жодних вказівок щодо інженерних заходів захисту існуючого зблокованого будинку та без врахування відсутності згоди апелянта на таке будівництво.
Виходячи із п.2.2 ДБН А.2.2-3-97, які були чинними на початок будівництва і діяли до 30 червня 2004 року, відповідачі запланували розібрати зблокований будинок, який мав спільний фундамент та спільну стіну без його згоди, як співвласника другої частини зблокованого будинку і це при тому, що будинки мали спільну стіну і монолітний спільний фундамент. Проект будинку відповідачів містив суттєві зміни конструктивних рішень, які не лише «могли», а таки викликали, небезпечні ситуації в майбутньому: адже внаслідок розбирання спільного фундаменту та будівництва впритул будинку із набагато більшою масою, влаштування котловану під фундамент на велику глибину, його будинок зазнав ушкоджень, зокрема потріскали зовнішні і внутрішні стіни, потріскали перемички, зробився значний ухил в підлозі.
За таких обставин, у відповідності до п.9.18. ДБН А.2.2-3-97 організації (служби, підрозділи), що виконували експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації. Тому вважає також і Винниківську міську раду співвідповідачем по справі і просив стягнути матеріальну і моральну шкоду солідарно з усіх відповідачів по справі.
Однак судом першої інстанції дані обставини при постановленні рішення враховані не були, що призвело до неправильного вирішення спору.
Просить рішення Залізничного районного суду м.Львова від 30 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, пояснення відповідача ОСОБА_4 його представника ОСОБА_6 в заперечення мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення такої з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.
За приписами ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає даним вимогам.
Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст.ст.57,64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 Згідно договору купівлі-продажу від 18.06.1986 року ОСОБА_10 продав ОСОБА_2 половину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальним розміром 434 кв.м. Договір посвідчений ОСОБА_11 старшим державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, за реєстровим №2917 та зареєстрований в Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації за №1433. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7 є власником половини цегляного жилого будинку з відповідною частиною господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1, розміщеного на земельній ділянці площею 434 кв.м. (т.1 а.с.6-12).
Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 18.03.2003 року №58 «Про дозвіл на продовження будівельних робіт по спорудженню індивідуального спареного житлового будинку по АДРЕСА_1», затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол №5 § 2 від 12.03.2003 року) про те, що будівництво ведеться з дотриманням ДБН і технічно можливо продовжити будівництво житлового будинку та гаражу по АДРЕСА_1, згідно нової проектної документації; дано дозвіл ОСОБА_12 на продовження будівництва індивідуального спареного житлового будинку та гаражу по АДРЕСА_1, згідно нового проекту, погодженого у встановленому порядку, зобов'язано ОСОБА_12 після завершення будівництва здати житловий будинок в експлуатацію (т.1 а.с.18).
Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 15.04.2003 року №74 «Про дозвіл на продаж незавершеного будівництвом індивідуального спареного житлового будинку по АДРЕСА_1» надано дозвіл ОСОБА_13, яка діє на підставі доручення від імені ОСОБА_12, на продаж незавершеного будівництвом індивідуального спареного житлового будинку по АДРЕСА_1 (готовність 79%) ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_3, обов'язки забудовника покладено на ОСОБА_4 і продовжено термін будівництва на три роки (т.1 а.с.19).
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями виконавчого комітету Винниківської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_7 оскаржив такі в судовому порядку. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 16.03.2007 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Винниківської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконними рішень від 18.03.2003 року №58 «Про дозвіл на продовження будівельних робіт по спорудженню індивідуального спареного житлового будинку по АДРЕСА_1» та від 15.04.2003 року №74 «Про дозвіл на продаж незавершеного будівництвом індивідуального спареного житлового будинку по АДРЕСА_1» відмовлено за безпідставністю позовних вимог (т.2 а.с.13-14). Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 оскаржили таке спочатку в апеляційному, а в подальшому і в касаційному порядку. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_7 залишено без задоволення, а постанову Личаківського районного суду міста Львова від 16.03.2007 року без змін (т.2 а.с.17-18). Ухвалою Вищою адміністративного суду України від 11.11.2009 року касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_7 відхилено, а постанову Личаківського районного суду м.Львова від 16.03.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2007 року залишено без змін (т.2 а.с.149-150).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 збудований на підставі проекту виготовленого ПП ОСОБА_14, який затверджений висновком міжвідомчої комісії (протокол №5 § 2 від 12.03.2003 року) про те, що будівництво ведеться з дотриманням ДБН (т.1 а.с.20-30).
З технічного висновку за результатами обстеження конструкції будинку по АДРЕСА_1 та рекомендацій з його подальшої експлуатації, затвердженого ПП ОСОБА_15, вбачається що відсутня нормальна експлуатація будинку, неправильна конструкція фундаменту та недостатня міцність кладки стін привели до появи аварійного технічного стану несучих конструкцій будинку; враховуючи, що 60% несучих конструкцій будинку знаходиться в аварійному стані, добудова будинку є недоцільною; враховуючи високу імовірність розвитку небезпечних процесів та раптового обрушення конструкцій рекомендовано будівлю розібрати (т.1 а.с.31-37).
Згідно технічних висновків за результатами будівельної експертизи конструкції будинку по АДРЕСА_1, проведеної експертом ОСОБА_16, від 01.07.2004 року на момент обстеження пошкодження, в тому числі тріщини в капітальних стінах будинку по АДРЕСА_1 є в наявності; причиною утворення тріщин в несучих стінах є неправильна конструкція фундаменту, а саме, невідповідна глибина закладання підошви фундаменту, та неправильно вибрані грунти для основи фундаменту, при такій конструкції фундаменту тріщини повинні були утворитись з початку експлуатації будівлі; влаштування дренажу на ділянці будинку АДРЕСА_2 не є причиною утворення тріщин на будинку АДРЕСА_1; на момент обстеження технічний стан будинку по АДРЕСА_1 є незадовільний за станом найгіршого елемента (стіни та фундаменти), пошкодження можуть прогресувати при невиконанні підсилення фундаменту; для усунення технічних ушкоджень в будинку АДРЕСА_1 слід виконати посилення фундаменту шляхом поетапного влаштування фундаментної плити, після влаштування плити виконати ремонт штукатурки, вартість робіт складає 824 грн. (т1 а.с.42-51).
Відповідно до висновку №3621 будівельно-технічного дослідження по заяві ОСОБА_2 від 28.10.2004 року, виконаної експертом ОСОБА_17 тріщини в несучих стінах будинку по АДРЕСА_1, могли виникнути через осідання фундаменту внаслідок будівництва будинку АДРЕСА_2; при обстеженні стін та фундаменту будинку по АДРЕСА_1 встановлено необхідність встановлення металевих тяжів, тобто стягнення стін прибудованої частини будинку до стін основної частини будинку, необхідність в підсиленні фундаментів при обстеженні не виявлено, роботи по підсиленню стін враховані при складені кошторису на виконання ремонтно-будівельних робіт; вартість відновлювального ремонту будинку по АДРЕСА_1 необхідного для приведення будинку в попередній стан становить 4846 грн. (т.1 а.с.94-102).
Згідно технічного висновку за результатами будівельної експертизи будинку по АДРЕСА_1, виконаного ТзОВ фірма «ГуСак» від 26.11.2005 року встановлено, що тріщини в несучих стінах будинку по АДРЕСА_1 скоріш всього виникли через осідання фундаменту внаслідок будівництва будинку АДРЕСА_2 так як, маючи спільну стіну в будинку по АДРЕСА_2 надбудовано третій поверх. При обстеженні стін та фундаменту будинку по АДРЕСА_1 встановлено необхідність встановлення металевих обойм, тобто стягнення стін будинку між собою, виникла необхідність в підсиленні фундаментів, тому що внаслідок земляних робіт при будівництві будинку по АДРЕСА_2 були послаблені і вимиті грунти фундаменту будинку по АДРЕСА_1, вартість відновлювального ремонту будинку необхідного для приведення будинку в попередній стан становить 94873 грн. (т.1 а.с.217-234).
Відповідно до висновку №1192 судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2011 року, виконаної експертом ОСОБА_18 глибина закладання фундаментів під будинком АДРЕСА_1 становить від 85-110 см., даний фундамент стрічковий монотонно-бетонний, що відповідає вимогам п.2.25 СНіП 2.02.01-83*. Причиною появи тріщин в капітальних стінах будинку та інших пошкоджень будинку АДРЕСА_1 після реконструкції будинку №НОМЕР_1, могло бути розбирання даного будинку та будівництво нового 3-х поверхового будинку. Дренаж навколо будинку №НОМЕР_1 відношення до пошкоджень будинку АДРЕСА_1 не має. Для ліквідації пошкоджень у будинку АДРЕСА_1 необхідно провести капітальний ремонт будинку. Для цього необхідно повне обстеження фундаменту та інших конструктивних елементів і на основі конструкторських вирішень виготовити проектну документацію на капітальний ремонт, і тільки на основі даних проведених розрахунків проектною організацією з визначенням необхідних робіт можливо скласти кошторис з визначенням вартості (т.2 а.с. 168-174).
З висновку №062/13 судової будівельно-технічної експертизи від 09.12.2013 року, виконаної експертом ОСОБА_19, вбачається, що тріщини у капітальних стінах, цоколі та інші пошкодження в будинку АДРЕСА_1 на момент огляду відсутні. Житловий будинок відремонтовано. На момент огляду експертом виявлено місцеве пошкодження фарбувального шару і волосяні тріщини в фарбувальному шарі зовнішньої стіни головного фасаду. Не надається можливим встановити причину появи тріщин у капітальних стінах та інші пошкодження будинку, зокрема, чи є причиною руйнування будинку АДРЕСА_1 влаштування дренажу на земельній ділянці, на якій розташований будинок №НОМЕР_1, розбирання даного будинку. Не надається можливим встановити, які ремонтно-будівельні роботи необхідні для приведення будинку АДРЕСА_1 до попереднього стану та вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень (т.3 а.с.56-66).
Крім того, протягом розгляду даної справи судом першої інстанції було призначено ряд судово-будівельних експертиз та проведено дослідження предмету спору - нанесення матеріальної та моральної шкоди позивачам внаслідок неправомірних дій відповідачів при будівництві будинку АДРЕСА_2, внаслідок чого зазнав руйнування будинок по АДРЕСА_1 -Львів.
Висновки проведених судово-будівельних експертиз і досліджень та пояснення в судових засіданнях осіб, які проводили такі, неоднозначні за своїм змістом, містять суперечності, а тому відповідно до зібраних та перевірених, доказів в судовому засіданні суд надав належну оцінку відповідно до вимогст.212 ЦПК України, кожній судово-будівельній експертиз, та прийшов до правильного висновку про належність та допустимість як доказу останнього висновку судово-будівельної експертизи від 09.12.2013 року, проведеної ТзОВ «Гал-Світ», оскільки такий відповідає матеріалам справи. А саме з описової частини висновку вбачається, що встановити конкретні причини тріщин в капітальних стінах та інші пошкодження будинку неможливо, зокрема, чи є причиною руйнування будинку АДРЕСА_1 влаштування дренажу на земельній ділянці, на якій розташований будинок №НОМЕР_1, розбирання будинку та будівництво нового будинку. З висновків даної експертизи також вбачається, що тріщини у капітальних стінах, цоколі та інші пошкодження в будинку по АДРЕСА_1 відсутні. Житловий будинок відремонтовано, виявлено місцеве пошкодження фарбувального шару і волосяні в фарбувальному шарі зовнішньої стіни. Не надається можливим встановити причину появи у капітальних стінах та інші пошкодження (т.3 а.с. 63). Цей висновок в судовому засіданні в повноу об»ємі підтвердила експерт ОСОБА_19
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова, яке вступило в законну силу, встановлено, що будівельні роботи по будівництву будинку за адресою: АДРЕСА_2 проводилися на підставі рішення виконавчого комітету Винниківської Ради №74 від 15.04.2003 року згідно проекту, погодженого архітектором м.Винники від 12.03.2003 року.
Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що твердження позивача, що будинок по АДРЕСА_1 почав осідати внаслідок проведення будівельних робіт і на фасадних стінах обох будинків, як АДРЕСА_2 з'явилися тріщини, не відповідає дійсності.
Суд першої інстанції правильно прийняв до уваги обстеження конструкцій спареного будинку АДРЕСА_2, згідно якого по всіх фасадах, в тому числі в частині будинку АДРЕСА_1, що належить позивачу, були виявлені значні тріщини, що перетинають більше 12-ти рядів кладки по висоті. За цим обстеженням конструкція стін обох будинків знаходилися в аварійному стані задовго до початку проведення будівельних робіт. Дані обстеження ОСОБА_15 проводив в 2003 році. Як вбачається з пояснень відповідачів, ще до початку проведення будівництва на прохання позивача було укріплено фундамент спільної стіни шляхом зсипання у викопану траншею рваного буту.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що обстеження, яке було проведено ще до початку будівництва будинку АДРЕСА_2 свідчить, що руйнування обох будинків, як №НОМЕР_2, так і АДРЕСА_2 мало місце ще до початку будівництва будинку №НОМЕР_1.
У ст.1166 ЦК України встановлена єдина підстава цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди - правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. З перевірених в судовому засіданні доказів вбачається, що вина відповідачів в нанесенні збитків не встановлена.
А відтак, з наведених підстав суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову позивачів про стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди, за недоведеністю позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв»язок у їх сукупності, встановлених судом обставин справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.
З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення Залізничного районного суду м.Львова від 30 грудня 2013 року відсутні.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 30 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Кабаль І.І.
Мацей М.М.