Справа №399/983/13-ц
Провадження № 2/399/391/13
05.11.2013 року сел. Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Лях М.М., при секретарі Гладкій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить ухвалити рішення, яким встановити, що відповідач, втратила право користування житлом в будинку АДРЕСА_1.
З позовної заяви вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить позивачці на праві власності згідно свідоцтва на право власності, виданого 17.12.1992 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1769. У 2011 році позивачка дала дозвіл відповідачу на реєстрацію місця проживання в зазначеному будинку, так як відповідач мав намір винаймати в позивачки житло та проживати в ньому. Після реєстрації місця проживання відповідач в будинку АДРЕСА_1, так і не проживав, та з реєстрації місця проживання так і не знявся.
В судовому засідання позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 28.10.2013 року та 05.11.2013 року не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
За згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва на право власності, виданого 17.12.1992 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1770.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно довідки Онуфріївської селищної ради за вих. № 1299 від 15 серпня 2013 року у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрований але не проживає.
Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Стаття 72 ЖК України передбачає, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки житловий будинок, у якому зареєстрована відповідачка, належить позивачу на праві власності, проте відповідач понад 2 роки фактично не проживає, не є членом сім'ї позивача, що не спростовано матеріалами справи, суд вважає заявлені позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 88 ЦПК сплачені позивачем судові витрати по справі в розмірі 114,70 грн. судового збору, належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право на користування житлом, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114 гривень 70 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Лях