Справа: № 2а-8483/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Золотоверхий О.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
11 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та компенсацію до пенсії у разі втрати годувальника у розмірах, визначених ст.ст. 39, 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі, визначеному ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 31.05.2011 року по 22.07.2011 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Рішення суду першої інстанції прийняте у порядку скороченого провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесена до 4 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у Відповідача.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 15 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім»ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, компенсації за втрату годувальника у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії у розмірі мінімальної зарплати.
Всупереч ст.ст. 39, 51, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України Відповідач неправомірно виплачував пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51, 52 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та компенсацію за втрату годувальника у розмірі, визначеному ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.