Справа № 758/4307/14-ц
Категорія 48
(ЗАОЧНЕ)
04 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Гребенюка В. В. ,
при секретарі - Шабатин Н. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -
В квітні 2014 року до Подільського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про розірвання шлюбу.
Зазначала, що 01.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, від даного шлюбу сторони дітей не мають. Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливими, просила розірвати шлюб.
Позивач до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, крім того вказала, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 22).
На виконання вимог ч. 3 ст. 122 Цивільно процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи (а.с. 10), згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в судове засідання відповідач викликався судовими повістками зі зворотнім повідомленням на 19.05.2014 року, 04.06.2014 року (а.с. 14, 16 - 20).
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, 01.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб від 19.10.2010 року, серія НОМЕР_1, актовий запис № 1, видане Вишеньківською сільською радою Хмільницького району Вінницької області (а.с. 5).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, примирення сторін є неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного. Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 209, 212-215, 218, 224 - 233, 294 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу - задовольнити;
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01.09.2010 року Вишеньківською сільською радою Хмільницького району Вінницької області, актовий запис № 1 - розірвати;
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;
Уразі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку;
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України;
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суддя В. В. Гребенюк