Справа № 758/2183/14-ц
16 червня 2014 року суддя Подільського районного суду м.Києва Гребенюк В. В., за участю секретаря Шабатин Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про виправлення описки в Рішенні Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року по цивільній справі № 758/2183/14-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», про визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору, -
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», про визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору, було залишено без задоволення.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2014 року справу було повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків, зокрема було зазначено, що ухвалюючи рішення, судом першої інстанції не було вирішено питання стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору №77.1/АК-00416.08.2 від 04.02.2008 року, замість цього відповідно до рішення від 16.05.2014 року судом розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання договору поруки припиненими, зокрема в задоволенні яких було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 214 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
У відповідності до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись.
Суд визнав можливим розглядати заяву у відсутності сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду даної заяви.
На основі з'ясованих судом обставин даної справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, приходжу до висновку, що судом ухвалено рішення щодо усіх пред'явлених вимог в межах предмету розгляду даної цивільної справи та наданих сторонами пояснень, однак, при виготовленні Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року та Рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року було допущено описку в мотивувальній та резолютивній частині, зокрема, предмет позову зазначений, як: «про визнання договору поруки припиненим», в той час, як фактично було заявлено до суду, та вирішено судом позов з предметом: «про визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору».
Відповідно до ст. 219 ЦПК України виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виправлення описки в Ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року та Рішенні Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року, а саме, в мотивувальній та резолютивній частині даних судових рішень замінити невірно зазначений предмет позову з: «про визнання договору поруки припиненим» на: «про визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору».
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 214, 219, 293 ЦПК України, -
Виправити допущену описку в Ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року та Рішенні Подільського районного суду м. Києва від 16.05.2014 року, а саме, в мотивувальній та резолютивній частині даних судових рішень замінити невірно зазначений предмет позову з: «про визнання договору поруки припиненим» на: «про визнання недійсним п. 3.9 кредитного договору»;
Копію цієї ухвали направити сторонам;
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. В. Гребенюк