19 травня 2014 року Справа № 9104/47643/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської та управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про виплату основної, додаткової пенсії та допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_1 10.12.2010 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в якому просила визнати дії відповідачів неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із розміру 50% мінімальної пенсії за віком та недоотриманої суми державної пенсії, в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в подальшому виплачувати основну пенсію та щомісячну додаткову пенсію, зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2008-2010 роки та в подальшому щорічну разову допомогу на оздоровлення як інваліду ІІІ групи 1 категорії щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2010 року адміністративний позов за період по 10.06.2010 року - залишено без розгляду.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 10.06.2010 року виходячи з розрахунку шести розмірів мінімальної пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлених чинним законодавством протягом вказаного часу, в задоволені позову в частині стягнення щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ч. 5 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, наслідок Чорнобильської катастрофи, а також конкретні розмірі всіх доплат, пенсій і компенсацій визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до зміни індексу вартості життя і підвищення мінімальної заробітної плати. Тому, саме Кабінет Міністрів України уповноважений визначити конкретний розмір доплат, пенсій, додаткових пенсій, що передбачені вищезазначеним законом, реалізуючи таким чином повноважені надані п. 3 ст. 116 Конституції України, щодо забезпечення проведення політики у сфері соціального забезпечення. Суд першої інстанції, всупереч нормам матеріального права не взяв до уваги дану норму Конституції України та проігнорував постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» згідно з якими визначається конкретний розмір пенсій та додаткових пенсій призначених згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що постанови Кабінету Міністрів України, в частині спірних правовідносин неконституційними не визнавались, в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались та на момент прийняття постанови є чинними,тому підстав для їх незастосування відсутні.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках або у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком по ІІІ групі інвалідності. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законом про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп положення п. 28 розділу ІІ розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до внесення змін, у зв'язку з чим нарахування та виплата пенсій та допомога має здійснюватись згідно з положенням вказаного закону.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково задоволив частину позовних вимог щодо перерахунку та виплати основної державної пенсії починаючи з 10.06.2010 року, оскільки як вбачається з відповіді управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в період з 01.01.2010 року по 21.10.2010 року позивач отримував пенсію по інвалідності обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 22.10.2010 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому у задоволенні позову в частині зобов'язання перерахунку та виплати пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по 21.10.2010 року слід відмовити.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу основної державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.10.2010 року по 17.01.2011 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10.06.2010 року по 17.01.2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір щорічної одноразової допомоги позивачу визначено Кабінетом Міністрів України, а також приймаючи до уваги, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України, які визначають порядок та розміри доплати до пенсії особам, що проживають та працюють на території радіологічного забруднення, є чинними, і неконституційними не визнавались, тому дії відповідача в 2010 році відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову в частині стягнення допомоги за 2010 рік суд першої інстанції не вбачає.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги - задовольнити частково
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково, скасувати постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2011 року у справі № 2а-119/11.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, основну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 жовтня 2010 року по 17 січня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10 червеня 2010 року по 17 січня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги по 10.06.2010 року залишити без розгляду.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді І.В. Глушко
Н.В. Ільчишин