12 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2017/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Опошнян І.О.,
представника позивача - Білявського В.В.,
представників відповідачів - Кушової І.Б., Коноза В.М.,
представників третьої особи - Рябко Є.Л., Ветчинкіної Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" про визнання протиправною та скасування постанови, -
22 травня 2014 року Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" /надалі - позивач; ПАТ "АвтоКрАЗ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни від 30 квітня 2014 року ВП №43018420.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова, яка надійшла на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" 12.05.2014, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням п.п. 1.5.1 п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині не зазначення у резолютивній частині постанови резолютивної частини рішення суду та реквізитів судового рішення, яким накладено арешт на кошти позивача, а також у постанові від 30.04.2014 не вказано повного найменування банків, до яких необхідно направити спірну постанову про арешт коштів боржника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
03 червня 2014 року до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області надійшли письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 39673782 на підставі статей 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" та у відповідності до п.п. 4.1.9 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Ухвалою суду від 10 червня 2014 року допущено до участі у справі № 816/2017/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідачів та третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП № 39673782.
До вказаного зведеного виконавчого провадження ЗВП № 39673782 станом на 30.04.2014 були приєднані виконавчі провадження: ВП № 39550149, ВП № 40611476, ВП № 40612136, ВП № 40706217, ВП № 41404203, ВП № 41404576, ВП № 41414453, ВП № 41688706, ВП № 41688981, ВП № 41760812, ВП № 41860081, ВП № 41860526, ВП № 41861080, ВП № 41965916, ВП № 41968086, ВП № 41968615, ВП № 41968923, ВП № 42182652, ВП № 42347139, ВП № 42348080, ВП № 42436317, ВП № 42516854, ВП № 42614538, ВП № 42703827, ВП № 42734189, ВП № 43013175, ВП № 43018420 про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" коштів на загальну суму 5795615 грн. 45 коп. Роздруківка з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень облікової картки на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 39673782, копії виконавчих листів, копії наказів та копії постанов про відкриття виконавчого провадження наявні у матеріалах справи.
30.04.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. при примусовому виконанні ЗВП № 39673782 про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" коштів на загальну суму 5795615 грн. 45 коп. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках у банках та належать боржнику ПАТ "АвтоКрАЗ" у межах суми 5363372 грн.
Позивач не погодився з постановою про арешт коштів боржника від 30.04.2014 та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до положень статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Частиною 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно підпункту 4.1.9 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.
Судом встановлено, що 30.04.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 39673782 про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" коштів на загальну суму 5795615 грн. 45 коп. винесено постанову про арешт коштів боржника /а.с. 11-14/.
Дана постанова вмотивована тим, що боржником рішення суду самостійно не виконано. Постановою відділу примусового виконання рішень від 21.11.2013 ВП № 40465024 накладено арешт на кошти боржника в межах суми 1760802 грн. 65 коп. /а.с. 139-143/. Проте, станом на 30.04.2014 борг по зведеному виконавчому провадженню значно збільшився, у зв'язку з чим виникла необхідність накладення арешту зі збільшенням суми боргу ПАТ "АвтоКрАЗ".
З огляду на викладене, винесено оскаржувану постанову про арешт коштів боржника від 30.04.2014, якою накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках у банках та належать боржнику ПАТ "АвтоКрАЗ" у межах суми 5363372 грн.
Крім того, пунктом 3 спірної постанови знято арешт з коштів боржника, що накладений постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 21.11.2013 ВП № 40465024.
Суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем п.п. 1.5.1 п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень в частині не зазначення у резолютивній частині постанови резолютивної частини рішення суду та реквізитів судового рішення, яким накладено арешт на кошти позивача, оскільки у даному випадку арешт на кошти боржника накладено не рішенням суду. Спірна постанова про арешт коштів боржника від 30.04.2014 винесена за ініціативною державного виконавця, з метою виконання судових рішень, які самостійно боржником не виконані. При цьому право державного виконавця на накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, встановлене пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".
Із наданого до суду відповідачем письмового розрахунку вбачається, що борг у сумі 330657 грн. 97 коп. по виконавчому провадженню № 41404203 до спірної постанови про арешт коштів боржника не враховувався, оскільки зазначене виконавче провадження зупинено постановою від 05.03.2014 на підставі пункту 1 частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 119, 162/.
Суд зазначає, що арешт на коштів, що містяться на відкритих рахунках у банках та належать боржнику ПАТ "АвтоКрАЗ" накладено у межах суми 5363372 грн., тобто у меншій сумі, ніж загальна сума стягнення у межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 39673782. Разом з тим, накладення арешту на кошти позивача в межах меншої суми жодним чином не порушує права та інтереси ПАТ "АвтоКрАЗ", а відтак, не може бути підставою для скасування постанови про арешт коштів боржника від 30.04.2014.
Стосовно доводів позивача про те, що в пункті 4 оскаржуваної постанови не вказано повного найменування банків, до яких необхідно направити спірну постанову про арешт коштів боржника, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що у пункті 1 спірної постанови відповідачем перераховано банки, у яких відкриті рахунки позивача, на кошти на яких спірною постановою від 30.04.2014 накладено арешт.
Зазначені у постанові найменування банків повністю відповідають назвам фінансових установ, перелічених у письмовому повідомленні Державної податкової служби України від 07.11.2013 № 1001986951, наданому на запит відповідача № 2804228 від 06.11.2013 /а.с. 144-149/.
Таким чином, відповідачем зазначено найменування банків у пункті 1 спірної постанови у відповідності до інформації, отриманої від податкового органу.
Вказана постанова про арешт коштів боржника від 30.04.2014 направлена позивачу та до банків разом із супровідним листом № 5301 від 05.05.2014, у якій зазначено найменування та адреси банків /а.с. 8-10/.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що не зазначення у пункті 4 даної постанови найменування банків, перелік яких вказано у пункті 1 тієї ж постанови, не тягне за собою протиправності постанови про арешт коштів боржника від 30.04.2014.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 30.04.2014 ВП № 43018420 діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року.
Суддя С.С. Сич