ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 червня 2014 року № 2а-5054/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю представників:
від позивача - Лаврик А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення податку, -
ДПІ у Шевченківському районі м.Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 45800 грн. 00 коп.
У відповідності до вимог ст.55 КАС України позивача замінено на його правонаступника ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Підставами позову, на думку контролюючого органу, є те, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортного засобу не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Представник позивача просить позов задовольнити з викладених підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
Заслухавши присутнього представника, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Згідно з ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року за №1963-XII (чинного на момент винекнення податкового боргу), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Як вбачається з додатку до листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області від 11.02.2011 року за №782 зп, ОСОБА_2 12.08.2009 року здійснила першу реєстрацію транспортного засобу марки МАN L 2000, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу вбачається, що відповідач повинен був сплатити 45800 грн. 00 коп.
В матеріалах справи наявний лист директора Західного ГРУ Приватбанк від 04.11.2010 року за №5949, у додатку до якого зазначено, що квитанцій про сплату податку при реєстрації вищенаведеного транспортного засобів не знайдено.
Частиною 6 ст.5 даного Закону передбачено, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з фізичної особи суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
В матеріалах справи наявна постанова Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року у справі №2а-5344/11/1370, якою дії ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо проведення 12.08.2009 року першої державної реєстрації в Україні автомобіля марки МАN L 2000, д.н.з. НОМЕР_1, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2
З огляду на викладене та те, що державна реєстрація вищезазначених транспортних засобів за відповідачем визнана в судовому порядку протиправною, суд вважає, що підстави для стягнення з останнього податку з власників транспортних засобів відсутні, оскільки сплата такого пов'язується з державною реєстрацією.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів не підлягає стягненню з відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати не належить стягувати зі сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 червня 2014 року.
Суддя В.Я.Мартинюк