05 червня 2014 року Житомир справа № 806/2025/14
категорія 5.2.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
за участі секретаря Барібан А.І.,
представника позивача Таргонського І.М.,
представника відповідача Меодушевського М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" до Житомирської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 12.03.2014 року № 101060000/2014/300170/2, від 12.03.2014 року № 101060000/2014/300174/2, від 13.03.2014 року № 101060000/2014/300177/2, від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300180/2, від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300183/2,від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300181/2.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог зазначає, що на підставі укладеного між позивачем та Приватним підприємством "В і Є Транслогістик" договору № 14/18/01-11 від 18 січня 2011 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, подано відповідачу до митного оформлення митні декларації: №101060000/2014/003031, МД №101060000/2014/003037, МД № 101000000/2014/003060, МД №101060000/2014/003094, МД №101060000/2014/003156, МД №101060000/2014/003161.
Згідно вказаних МД позивачем ввезено на територію України заморожені продукти харчування. Одночасно з зазначеними деклараціями подано необхідні документи на підтвердження митної вартості товару. При коригуванні митної вартості товарів Житомирська митниця використала резервний метод. Застосування резервного методу при коригуванні митної вартості товарів, згідно вказаних вантажно-митних декларацій, призвело у подальшому до надмірного перерахування підприємством до бюджету податку на додану вартість та мита, що на думку позивача, є протиправним, оскільки підприємством на вимогу митного органу у визначені законодавством строки надано всі підтверджуючі документи, а тому висновки відповідача щодо ненадання належних документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Представник позивача у судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Житомирський маслозавод" (Покупець) та Спілкою з обмеженою відповідальністю "OERLEMANS FOODS SIEMIATYCZE SP. Z.o.o", Польща (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товару № 2012-12 (а. с.22-27).
Відповідно до п. 1.1. даного контракту продавець зобов'язався за плату окремими партіями поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти від Продавця і оплатити заморожені продукти харчування (овочі, овочеві суміші, гриби, фрукти, ягоди, напівфабрикати).
Згідно п. 1.2. контракту асортимент та ціна одиниці Товару узгоджуються сторонами і вказуються в Генеральній специфікації (а.с.29-30), яка є невід'ємною частиною даного контракту.
Умови поставки товару FCA - склад Продавця, що знаходиться у м. Сємятиче, Польща, згідно ІНКОТЕРМС 2010, відповідно до п. 3.1 Контракту.
Відповідно до п. 5.2. контракту, оплата вартості кожної чергової партії товару проводиться Покупцем протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів, з дати завантаження, на підставі фактури-специфікації Продавця.
Встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Житомирський маслозавод" (Замовник) та Приватним підприємством "В і Є Транслогістик" (Виконавець) укладено договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №14/18/01-11 від 18.01.2011 року (а.с.37-40).
На підставі вказаного договору Приватним підприємством "В і Є Транслогістик" заявлено до митного оформлення поставлений позивачу від "OERLEMANS FOODS SIEMIATYCZE SP. Z.o.o" товар, а саме: заморожені продукти харчування, згідно наступних митних декларацій: №101060000/2014/003031 від 12.03.2014 року (а.с.50-54), МД №101060000/2014/003037 від 12.03.2014 року (а.с.64-69), МД № 101000000/2014/003060 від 12.03.2014 року (а.с.76-79), МД №101060000/2014/003094 від 13.03.2014 року (а.с.82-87), МД №101060000/2014/003156 від 14.03.2014 року (а.с.99-106), МД №101060000/2014/003161 від 14.03.2014 року (а.с.146-150).
Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами, визначеними ст. 57 Митного кодексу України, а саме: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Встановлено, що митна вартість товарів згідно зазначених ВМД, визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2012 р. № 2012-12, тобто за основним методом.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у зазначених деклараціях митної вартості товарів позивачем подано митному органу наступні документи:
- зовнішньоекономічний контракт № 2012-12 від 20.12.2012 р.;
- додаток № 2 від 29.10.2013року до контракту № 2012-12 від 20.12.2012 р.;
- договір про надання послуг митного брокера №14/18/01-11 від 18.01.2011 року;
- міжнародні автомобільні накладні (CMR) № 283829 від 10.03.2014; № 283830 від 10.03.2014; № 283831 від 12.03.2014; № 275692 від 12.03.2014; № 275687 від 12.03.2014; № 275664 від 12.03.2014 року;
- виписка з бухгалтерської документації від 20.02.2014 року;
- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 241 від 12.03.2014; № 240 від 12.03.2014; № 234 від 13.03.2014; № 24 від 12.03.2014; № 23 від 12.03.2014; № 25 від 12.03.2014 року;
- рахунки-фактури (інвойси) № Е 1403020 від 10.03.2014; № Е 1403019 від 10.03.2014; № Е 1403022 від 12.03.2014; № Е 1403030 від 12.03.2014; № Е 1403029 від 12.03.2014; № Е 1403028 від 12.03.2014 року;
- пакувальні листи № б/н від 10.03.2014; № б/н від 12.03.2014 року;
- генеральну специфікацію до контракту № б/н від 01.02.2014 року;
- висновок про вартісні характеристики товару № 588 від 11.02.2014 року року;
- договори про перевезення № 4, № 12 від 01.10.2013 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 10.03.2014; № 2730 від 12.03.2014 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 10.03.2014; № 2730 від 12.03.2014 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 10.03.2014; № 2730 від 12.03.2014 року;
- сертифікати про походження товару;
- довідки про нестрахування вантажу № б/н від 12.03.2014; № б/н від 13.03.2014 року;
- сертифікати продукту від 10.03.2014 року, 11.03.2014 року, 12.03.2014 року;
- копії митних декларацій країни відправлення № 14PL311050Е0007419 від 10.03.2014 р; № 14PL311050Е0007400 від 10.03.2014 р.; № 14PL311050Е0007609 від 12.03.2014 р.; № 14PL311050Е0009163 від 12.03.2014р.; 14PL311050Е0007716 від 12.03.2014р.; 14PL311050Е0007708 від 12.03.2014 р.
Встановлено, що посадовими особами Житомирської митниці під час здійснення митного контролю товарів згідно зазначених митних декларацій у позивача витребувані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації виробника товару.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до вказаної норми Житомирською митницею Міндоходів, прийняті рішень про коригування митної вартості товарів від 12.03.2014 р. № 101060000/2014/300170/2; (а.с.57-54), від 12.03.2014 р. № 101060000/2014/300174/2 (а.с.73-74), від 13.03.2014 р. № 101060000/2014/300177/2 (а.с.90-91), від 14.03.2014 р. № 101060000/2014/300180/2 (а.с111-112), від 14.03.2014 р. № 101060000/2014/300183/2 (а.с.133-136), від 14.03.2014 р. № 101060000/2014/300181/2 (а.с.153-154).
Згідно зазначених рішень контролюючого органу митну вартість визначено за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях на основі МД у з урахуванням опису товарів тощо. Джерело інформації: інформація цінової бази ЄАІС Міндоходів щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, зазначені у ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності, а саме: фактури-специфікації, договір № 2012-12 від 20.12.2012 року, додаткова угода № 2 до договору підписані різними особами, а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.
Коригування митної вартості стало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 101000000/2013/00194 від 12.03.2014 р(а.с.58), № 101000000/2013/00196 від 12.03.2014 р (а.с.75), № 101000000/2013/00199 від 13.03.2014 р. (а.с.92), № 101000000/2013/00202 від 14.03.2014 р (а.с.113), № 101000000/2013/00204 від 14.03.2014 р (а.с.137), № 101000000/2013/00205 від 14.03.2014 р. (а.с.155).
Відповідно до ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товар
Встановлено, що позивач із визначеною відповідачем митною вартістю товару не погодився та скористався наданим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.
Згідно ч.8 ст. 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
З матеріалів справи вбачається та представником позивача підтверджено, що в межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Житомирської митниці із заявами: від 27.03.2014 р. за № 869 (а.с. 62-63), від 27.03.2014 р. за № 870 (а.с. 80-81), від 27.03.2014 р. за № 871 (а.с. 97-98), від 27.03.2014 р. за № 872 (а.с. 120-121), від 27.03.2014 р. за № 874 (а.с. 144-145), від 27.03.2014 р. за № 873 (а.с. 159-160) про подання додаткових документів та відомостей для підтвердження заявленої митної вартості та скасування спірних рішень про коригування митної вартості товару.
В якості додаткових документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, митному органу надано: копію прайс-листа "OERLEMANS FOODS SIEMIATYCZE SP. Z.o.o" від 01.02.2014 року, оскільки каталоги виробника відсутні та надано пояснення щодо неспівпадіння підписів на фактурах-спеціфікаціях та на контракті № 2012-12 від 20.12.2012 року, а саме що фактура-специфікація підписана уповноваженим представником постачальника Katarzyna Gumieniak та скріплена печаткою підприємства постачальника, а контракт № 2012-12 від 20.12.2012 року та додаткова угода № 2 від 29.10.2013 року підписані директором підприємства постачальника Bogdan Krynsky, та це не може вплинути на визначення числового значення митної вартості.
За результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів та пояснень Житомирською митницею листом від 01.04.2014 року за № 9/2/9/1804 (а.с. 47-49) відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною господарської операції.
В листі Житомирської митниці вказано, що надані, у якості додаткових документів - копія прайс-листа "OERLEMANS FOODS SIEMIATYCZE SP. Z.o.o" від 01.02.2014 року. Житомирською митницею зроблені висновки, що документи, подані в якості додаткових, взяті до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів (а.с. 48).
Суд не погоджується з зазначеними висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.
Статтею 48 Митного кодексу України, зокрема зазначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік підстав, коли митний орган має право витребовувати від декларанта додаткові документи, а також вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що позивачем в межах строку дії гарантійних зобов'язань були надані відповідачу додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості товару декларантом за першим методом (за ціною угоди).
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, поряд з іншим, має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Визнаючи джерелом інформації попередні митні декларації, посадові особи митниці порушили зазначені вище вимоги законодавства та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, яким затверджені Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. А саме, в рішеннях не зазначено який саме товар було використано у якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Щодо неприйняття додаткових документів, наданих позивачем митному органу, то суд зазначає наступне.
Що стосується прайс-листів для підтвердження заявленої митної вартості товару, то суд звертає увагу на те, що прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними товаросупровідними документами, оскільки в процесі господарської діяльності можуть змінювати зазначену в них ціну товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару, вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином, відомості, наведені в прайс-листах фірми виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже можуть прийматися митним органом лише як джерело додаткової інформації. Крім того, суд зазначає, що позивачем на вимогу митного органу в якості додаткових документів надавались прайс-листи "OERLEMANS FOODS SIEMIATYCZE SP. Z.o.o" від 01.02.2014 року (а.с. 35-36).
Щодо посилання митного органу у оскаржуваних рішеннях на інформацію цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, стосовно того, що вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів, то суд зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається який саме товар покладався за основу порівняння, чи має він ідентичну марку, артикул, країну походження, умови поставки, або істотно відрізняється за своїми характеристиками та якістю та використовується в іншій ціновій категорії. А відтак, посилання на порівняльні митні декларації є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у постанові від 09.10.2012 року по справі № 21-306а12 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 26811743) за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; а також витребування цим органом всього переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку № 1766, без зазначення обставин, касаційний суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування.
Судом встановлено, що як на момент здійснення митного оформлення, так і протягом дії гарантійних зобов'язань позивачем до митного органу були надані всі необхідні документи для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною контракту).
Щодо зазначених відповідачем розбіжностей у підписах, то суд зазначає, що такі розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють Товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Враховуючи фактичні обставини справи, позивачем надано вичерпний перелік документів, які містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів ввезених позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування спірних рішень про коригування митної вартості товарів.
З огляду на викладене, позов Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" підлягає задоволенню, а спірні рішення Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів 101060000/2014/300170/2, від 12.03.2014 року № 101060000/2014/300174/2, від 13.03.2014 року № 101060000/2014/300177/2, від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300180/2, від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300183/2, від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300181/2 - скасуванню.
Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів:
- від 12.03.2014 року № 101060000/2014/300170/2,
- від 12.03.2014 року № 101060000/2014/300174/2,
- від 13.03.2014 року № 101060000/2014/300177/2,
- від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300180/2,
- від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300183/2,
- від 14.03.2014 року № 101060000/2014/300181/2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства " Житомирський маслозавод" сплачений судовий збір в розмірі в сумі 1096 грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 10 червня 2014 р.