ун. № 759/4171/14-ц
пр. № 2/759/2678/14
02 червня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Борденюка В.В.,
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
У позовній заяві вона посилається на те, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем вони перебувають з 14 жовтня 2011 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У зв'язку із тим, що сторони добровільно про сплату аліментів не домовились, ОСОБА_1 просить стягувати аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною трьох років,
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Відповідач частково заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на те, що на час розгляду даної справи він не має постійного місця роботи і проживає у м. Києві у знайомих.
Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи позовної заяви, перевіривши матеріали справи, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 14 жовтня 2011 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві сторонами було зареєстровано шлюб, про що було складено відповідний актовий запис за№ 1491 та видано свідоцтво Серії НОМЕР_2.
Від цього шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає із позивачкою і знаходиться на її утриманні.
Даний позов мотивовано тим, що У зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною позивачка потребує матеріальної допомоги і у зв'язку із тим, що відповідач її не надає, на підставі статті 84 Сімейного кодексу України, просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на її утримання; сторони разом не проживають.
У ході судового розгляду даної справи відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог даного позову, вказуючи на те, що на даний час не має прстійного місця роботи. Так, відповідачем було надано суду копію наказу від 30.04.2014 року ДП «Клевер Форс» про його звільнення у зв'язку із закінченням дії трудового договору. Викладене підтверджується і копією наданої відповідачем трудової книжки.
Крім того, відповідач вказував на те, що у нього немає постійного місця проживання у м.Києві, у зв'язку із чим він вимушений проживати у своїх знайомих.
Разом із цим у межах судового засідання, позивачка підтвердила посилання відповідача на те, що за рішенням суду йому уже присуджено сплату аліментів на утримання їх спільної дитини.
Відповідно до частини 2 статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з частиною 4 статті 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (частина 6 статті 84 СК України).
Таким чином, враховуючи зміст наведених правових норм, а також те, що відповідач не має постійного місця роботи і постійних доходів, враховуючи майнові інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити даний позов частково, зобов'язавши відповідача сплачувати позивачці грошові кошти на її утримання до досягнення їхньою дитиною трьох років у твердій грошовій сумі у розмірі 300 гривень щомісячно. Беручи до уваги обставини справи у частині матеріального становища відповідача, суд дійшов висновку про те, що на даний час вказаний розмір грошового утримання є прийнятним і допустимим для відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Водночас, у даному разі відсутні підстави для задоволення позову у частині стягнення з відповідача 300 грн., які позивачка сплатила Адвокатському об'єднанню «Юридична консультація Святошинського району м.Києва» за складення і підготовку позовної заяви, оскільки у ході розгляду даної справи вона брала участь у судових засіданнях особисто без участі адвоката, чи іншої особи, яка має право на надання правової допомоги.
На підставі зазначеного та керуючись статтями, 180, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 57-60, 130, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, аліменти на утримання дружини у розмірі 300,00 грн. щомісяця, починаючи з починаючи з 17.03.2014 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати у розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.