Справа № 279/1791/14-к
Номер рядка звіту 19
Номер провадження 1-кп/279/116/14
"11" квітня 2014 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
головуючого-судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Коростені кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростеня, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня-технічна, не інваліда, не депутата, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 20.03.2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст..185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 14.01.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст..289, 69 КК України до 3
років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 будучи засудженим коростенським міськрайонний судом Житомирської області до позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний злочин.
Повторно, ОСОБА_4 , 07.02.2014 року близько 13 години 40 хвилин, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні магазину «Золото», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відкрито викрав чуже майно, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 , а саме золотий ланцюжок вагою 3,86 г., вартістю 2 130 гривень та з викраденим майном з місця події зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 07.02.2014 року він зайшов до магазину «Золото» в АДРЕСА_3 де була одна продавець та попрохав оглянути золотий ланцюг. Після того як йому було надано для огляду ланцюг він взяв його в руки та вибіг з магазину і втік. Ланцюг здав до ломбарду за 700 гривень, а кошти витратив на себе.
Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з'явилась, подала заяву про те, що просить розглянути справу без її участі, чим її права порушені не будуть, майно їй повернуто, цивільний позов не заявляє, та просить покарати обвинуваченого на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст..349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності їх позицій, а також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Як особа обвинувачений ОСОБА_4 молодого віку, сім'ї не має, ніде не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий та вчинив злочин будучи засудженим до позбавлення волі, на спеціалізованих обліках не знаходиться.
Вчинений ОСОБА_4 злочин є тяжким.
Таким чином, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.
Призначаючи покарання, відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину (умисний тяжкий злочин), обставини вчинення злочину та його наслідки, особу винного, його відношення до вчиненого (визнання вини в повному обсязі), наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, позицію потерпілої щодо покарання, відсудність цивільного позову, суд вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе, тому обирає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин будучи засудженим до позбавлення волі.
Доля речових доказів вирішується згідно ст.100 КПК України.
Судових витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави. Цивільний позов не заявлено, арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.01.2014 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання, тобто з 14 лютого 2014 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 днів.
Речові докази по справі, а саме:
- золотий ланцюжок - залишити власнику - ОСОБА_5 .
Судові витрати по справі - 391 грн. 20 копійок за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_1