16.06.2014 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі - Павлюк - Жук А.В., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі прописані також відповідачі, які з 1999 року не проживають там. Він неодноразово звертався до них з проханням знятися з реєстрації з даної квартири, однак вони відмовляються. А тому він позбавлений можливості розпоряжатися даною квартирою.
У відкритому судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позові.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про день розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України. Заяви про розгляд справи в їх відсутності суду не надали.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування, та витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності(а.с. 3, 4).
У вказаній квартирі прописаний позивач, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується довідкою комунального виробничого житлового ремонтно-експлутаційного підприємства № 7(а.с.8).
Згідно акту МК ВЖРЕП № 7 від 16.12.2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі за вищевказаною адресою, однак там не проживають(а.с.5).
Даний факт підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6,, які зазначили, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 були членами сім"ї позивача, і приблизно з 2000 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживають.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ст. 321 ЦК України).
Згідно до вимог ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника права власності на цю квартиру, а отже, припинення права власності на квартиру припиняє право членів його сім'ї на користування нею.
Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Будь-яких доказів про те, що між відповідачами і позивачем, встановлені домовленості щодо користування даним житлом, сторони суду не надали, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 85, 88, 197, 209, 212 - 214, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 358, 383, 386, 391, 405 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 109, 150, 157 Житлового Кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 -денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: О.В.Замега