04 червня 2014 року Справа № 123289/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне товариство» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у справі за його позовом до відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про скасування постанов,
23 серпня 2011 року приватне акціонерне товариство «Любомльське ремонтно-транспортне товариство» (далі - ПрАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати постанову про відмову у задоволенні відводу заступника начальника відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції (далі - ВДВС Любомльського РУЮ) Сарапіна В.І. від 19.05.2011 року та постанову про відмову у задоволенні відводу експерта - суб'єкта оціночної діяльності Мірчук О.В. від 19.05.2011 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у справі № 2а/0370/2384/11 у задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач ПрАТ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувані постанови відповідача підлягають скасуванню, оскільки в діях державного виконавця вбачається упередженість. Крім того, зазначає, що оцінювач, який виніс висновок вартості майна, яка не відповідає ринковим цінам, підлягає відводу, а оцінка - скасуванню. Вважає, що в діях державного виконавця та оцінювача прослідковуються корупційні дії з ціллю особистої наживи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ПрАТ, суд виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази наявності підстав для відводу, передбачених ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», як державного виконавця так і суб'єкта оціночної діяльності, а відтак оскаржувані постанови ВДВС Любомльського РУЮ від 19.05.2011 року щодо вирішення питання відводу державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Крім того, суд вважає твердження позивача щодо необхідності скасування оскаржуваних постанов такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем була винесена постанова про арешт коштів боржника, яка надсилалась позивачу, а також ним був складений акт опису й арешту майна боржника. Інших підстав для відводу в запереченні представника ПАТ «Любомльске РТП» за вих. №47 від 13.05.2011 року не наведено.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи і є правильними.
Статтею 14 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання.
З огляду на приписи Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», державний виконавець під час процедури оцінки майна боржника, у разі залучення до її проведення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання, діє як службова особа суб'єкта владних повноважень та несе відповідальність згідно із чинним законодавством України, тільки щодо вибору та призначення суб'єкта оціночної діяльності. При цьому оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності за порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» самостійно несуть відповідальність в порядку, встановленому законами.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у ВДВС Любомльського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 22824856, у якому перебуває виконавче провадження № 23934354 про стягнення з ПрАТ «Любомльське РТП» в користь УПФ України в Любомльському районі заборгованості в сумі 4359,53 грн.
По даному виконавчому провадженню суб'єктом оціночної діяльності Марчук О.В., яка призначена постановою державного виконавця від 28.02.2011 року, було проведено оцінку арештованого нерухомого майна, про що позивач 05.05.2011 року отримав від державного виконавця повідомлення № 4839/03-20/2.
Оскільки позивач не погоджувався із висновком оцінювача, а саме із визначеною вартістю майна, то 13.05.2011 року ним до ВДВС Любомльського РУЮ подані письмові заперечення № 47, у яких також просив здійснити відвід державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності. Відвід державного виконавця мотивований тим, що в його діях вбачається неупередженість, оскільки в порушення вимог законодавства товариству не надсилались документи виконавчого провадження. Відвід суб'єкта оціночної діяльності вмотивовано тим, що оцінка арештованого нерухомого майна була проведена за заниженими ринковими цінами.
Постановою заступника начальника ВДВС Любомльського РУЮ Кушніра С.М. від 19.05.2011 року у задоволенні заяви позивача про відвід державного виконавця відмовлено у зв'язку із відсутністю підтверджених обставин, що викликають сумнів в його неупередженості при виконанні зведеного виконавчого провадження.
Разом із тим, 19.05.2011 року постановою заступника начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіним В.І. відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід суб'єкта оціночної діяльності Мірчук О.В. з посиланням на відсутність для цього законних підстав.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Як слідує з матеріалів справи, позивачу було надіслано копії оскаржуваних постанов від 19.05.2011 року про відмову у задоволенні відводу державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності (а.с. 24).
Також судом встановлено, що Мірчук О.В. має свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 25.06.2007 року НОМЕР_1, видане на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 19.05.2007 року МФ № 5069, яке свідчить про те, що її зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювача, що має право здійснювати оцінку майна та майнових прав.
При цьому із сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 9759/10 від 09.07.2010 року, виданого Фондом державного майна України видно, що він виданий Мірчук О.В., яка спеціалізується, зокрема, в межах оцінки нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) (а.с. 26-28).
Таким чином, на думку апеляційного суду, зазначене підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача для самостійного проведення оцінки майна та дозволяє здійснювати оцінку.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності підстав для відводу, передбачені статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження», як державного виконавця так і суб'єкта оціночної діяльності, а відтак оскаржувані постанови ВДВС Любомльського РУЮ від 19.05.2011 року щодо вирішення питання відводу державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне товариство» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у справі № 2а/0370/2384/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук