04 червня 2014 року Справа № 122399/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі за його позовом до головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні,
19 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області (далі - ГУ МНС України в Тернопільській області) на його користь 3811,96 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням календарної служби (09 років 05 місяців 06 днів) перебування на посадах службовців невоєнізованої професійної пожежної охорони з 07.12.1987 року по 13.05.1997 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-1970/2160/11 у задоволенні позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене судове рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при звільненні відповідач неправомірно не включив в розрахунок одноразову грошову допомогу при звільненні за час його перебування на посадах службовця невоєнізованої професійної пожежної охорони у період з 07.12.1987 року по 13.05.1997 року. Вважає, що недоплата одноразової грошової допомоги при звільненні становить 3811,96 грн.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, перебуваючи на посадах службовця невоєнізованої професійної пожежної охорони, не був атестованим, не мав спеціального звання особи рядового і начальницького складу, а отже на нього не розповсюджувалось Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу в період перебування на посадах службовця невоєнізованої професійної пожежної охорони за період з 07.12.1987 року по 13.05.1997 року (09 років 05 місяців 06 днів).
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» особи, які мають право на пенсію та звільняються зі служби через сімейні обставини виплачується грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, вислуга років позивача станом на день звільнення 31.08.2009 року склала 21 рік 8 місяців 5 днів, в тому числі служба в Збройних Силах - 2 роки 29 днів, служба в системі МВС, МНС України - 10 років 2 місяці; час перебування на посадах службовців невоєнізованої професійної пожежної охорони - 9 років 5 місяців 6 днів.
Відповідачем виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 4567,44 грн. Розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні здійснено виходячи з розрахунку 12 років 2 місяців 28 днів.
Разом із тим, відповідно до приписів ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 99 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк ( ч. 3 ст. 99 КАС України).
За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із даним позовом ОСОБА_1 звернуся до адміністративного суду лише 19.07.2011 року.
На переконання апеляційного суду, матеріали справи не містять доказів поважності пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, а його покликання на ту обставину, що про порушення свого права він дізнався лише в червні 2011 року з листа відповідача не може служити підставою для поновлення такого, оскільки про виплату одноразової грошової допомоги в неналежному, на його думку, розмірі позивач знав ще під час виплати такої на момент свого звільнення.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-1970/2160/11 скасувати, а позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук