04 червня 2014 року Справа № 94051/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування фінансових санкцій і конфіскацію гральних автоматів,
У квітні 2011 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП) фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, які підлягають сплаті до державного бюджету; конфіскувати 20 гральних автоматів виробництва ТОВ «Джем-Екстрема» під назвою «Розважальні відео термінали для дорослих», які вилучені у відповідача та використовувалися ним у незаконній діяльності, а також конфіскувати грошові кошти в сумі 100,00 грн., виявлені на місці проведення розрахунків.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі № 2а-1202/11/0970 вказаний позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ФОП ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України вісім тисяч мінімальних заробітних плат за надання послуг у сфері грального бізнесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена тільки на підставі постанови про порушення кримінальної справи від 14.12.2010 року, що суперечить чинному законодавству, оскільки зазначена постанова оскаржується в судовому порядку.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що ФОП ОСОБА_1 05.11.2010 року уклав з ПП ОСОБА_2 договір майнового найму № 4-Б/10 розважальних відеотерміналів (без грошових та майнових виграшів) для дорослих, та отримав гральні автомати виробництва ТОВ «Джем-Екстрема» під назвою «Розважальні відеотермінали для дорослих» в кількості 20 шт.
Як слідує з протоколу огляду місця події від 11.12.2010 року, гральні автомати виробництва ТОВ «Джем-Екстрема» під назвою «Розважальні відеотермінали для дорослих» в кількості 20 штук було виявлено в ігровому залі «Клуб аматорів» по вул. Шухевича, 9-а в м. Бурштині Галицького району Івано-Франківської області.
Згідно з поясненнями техніка-касира «Клуб аматор» ОСОБА_3, остання відповідно до вказівок ОСОБА_1, обслуговувала ігрові автомати, та здійснювала заряджання ігрових автоматів на суму, внесену відвідувачем-гравцем.
Факт проведення азартних ігор на ігрових автоматах підтверджено поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які безпосередньо грали на ігрових автоматах та програвали або вигравали певні кошти. Зокрема, відповідно до пояснень ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні «Клуб аматорів», він дав касиру дві купюри номіналом по 50,00 грн. і вона зарядила ігровий автомат № 5 на вказану суму. На запитання коли він зможе отримати гроші у разі виграшу, касир йому відповіла, що напише йому довідку і зранку наступного дня він зможе отримати кошти у власника.
14 грудня 2010 року в.о. обов'язків прокурора Галицького району Бордяковським І.А. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України.
ОСОБА_1 до Галицького районного суду Івано-Франківської області було подано скаргу на постанову від 14.12.2010 року в.о. обов'язків прокурора Галицького району про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України.
15 червня 2011 року постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Дана постанова не набрала законної сили так як відповідачем подано апеляційну скаргу.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу добровільної видачі грошових коштів від 11.12.2010 року ОСОБА_3 добровільно видано грошові кошти в сумі 100,00 грн.
Таким чином, на думку суду першої інстанції, вказані вище обставини в своїй сукупності свідчать про організацію та проведення азартних ігор відповідачем в розумінні статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
При цьому, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про конфіскацію ігрових автоматів (20 шт.) та грошових коштів в сумі 100,00 грн., які є речовими доказами в кримінальній справі не підлягають до задоволення так як таке питання повинно вирішуватися вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішення та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем виконавчим комітетом Калуської міської ради 15.07.2009 року (а.с. 8).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку, а азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
З огляду на законодавчо визначене поняття «азартна гра», для фіксування факту здійснення азартної ігри необхідно зафіксувати такі факти, як внесення гравцем ставки, отримання виграшу, результат гри залежить повністю або частково від випадковості.
На переконання апеляційного суду, матеріалами справи підтверджено факт організації та проведення азартних ігор ФОП ОСОБА_1, а саме поясненнями свідків, які безпосередньо грали на ігрових автоматах та програвали або вигравали певні кошти, внесення гравцями ставок, а також поясненнями техніка-касира «Клуб аматор» ОСОБА_3, яка відповідно до вказівок ОСОБА_1 обслуговувала ігрові автомати та здійснювала заряджання ігрових автоматів на суму, внесену відвідувачем-гравцем.
Відтак, слід вважати правильним висновок суду першої інстанції про те, що встановлені обставини повністю підтверджують висновок податкового органу про проведення азартної гри в приміщенні по вул. Шухевича, 9-а в м. Бурштині Галицького району Івано-Франківської області на гральних автоматах виробництва ТОВ «Джем-Екстрема» під назвою «Розважальні відеотермінали для дорослих» в кількості 20 штук.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі № 2а-1202/11/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук