Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа №733/940/14-ц
№ 2/733/480/14
"12" червня 2014 р. м. Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Біоенергія-Північ» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення нерухомого майна, при цьому також надав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нежитлову будівлю (комору) площею 205,6 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Біоенергія-Північ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 листопада 2013 року, виданого Реєстраційною службою Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області та на нежитлову будівлю (цех по переробці відходів) площею 1 206,7 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Біоенергія-Північ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 лютого 2014 року, виданого Реєстраційною службою Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області з посиланням на те, що зазначене майно є його власністю на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії САС № 512336 від 28 грудня 2012 року та серії САС № 512338 від 28 грудня 2012 року, яке без будь-яких правових підстав вибуло з його володіння у володіння відповідача. Так, як останній може відчужити це майно і це зробить неможливим виконання рішення суду, тому просить накласти на нього арешт.
Оглянувши матеріали суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З матеріалів, поданих до заяви про забезпечення позову, вбачається, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, власником якого до 07.11.2013 року спочатку був заявник ОСОБА_1, після чого його новим власником стало ТОВ «Біоенергія-Північ», тому приходжу до висновку про обгрунтованість припущення того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову, у зв»язку з чим необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлові будівля, належні ТОВ «Біоенергія-Північ».
Керуючись ст.ст. 151- 153, 293 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нежитлову будівлю (комору) площею 205,6 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Біоенергія-Північ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 листопада 2013 року, виданого Реєстраційною службою Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області та нежитлову будівлю (цех по переробці відходів) площею 1 206,7 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Біоенергія-Північ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 лютого 2014 року, виданого Реєстраційною службою Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області.
Копію ухвали надіслати відділу ДВС Ічнянського районного управління юстиції для негайно виконання, а ОСОБА_1 та ТОВ «Біоенергія-Північ» до відома.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п»яти днів з моменту отримання її копії.
Суддя В.М.Овчарик